Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Як за допомогою рейтингів маніпулюють виборцями

      Чи мають рейтинги реальний вплив?
      Чи мають рейтинги реальний вплив? / 24 канал

      Чим менше часу залишається до виборів, тим частіше у медіа з'являються різноманітні опитування громадської думки та рейтинги кандидатів. Їхні результати можуть суттєво різнитися між собою, що викликає сумніви. Чи можливо розпізнати фейкові дослідження та як вони впливають на кінцеве рішення виборців, читайте у матеріалі 24 каналу.

      Читайте також: Рейтинг кандидатів у президенти: соціологи оприлюднили нові результати

      Технології впливу через соціологічні дані

      Результати опитувань стосовно підтримки чи рівня довіри виборців до певного кандидата, беззаперечно, мають вплив на громадськість. Політтехнологи, аби збільшити шанси на перемогу свого кандидата, можуть навмисно завищувати рейтинг кандидата або свідомо його занижувати.

      В Україні, як правило, користуються першим підходом, керуючись тим, що виборці, які не визначилися, будуть голосувати за кандидата-лідера – коли людина не має чіткої позиції, то починає наслідувати більшість. Однак практика показує, що такий хід зовсім не гарантує успіху кампанії, а, навпаки, може погіршити ситуацію. Так, звичайній людині властиво приймати рішення під впливом певного оточення, але механізм у такого впливу дещо інший.

      Найбільший вплив мають думки авторитетних представників суспільства стосовно того, голосувати чи не голосувати за того чи іншого кандидата. Незалежно від того, який рейтинг має цей кандидат за даними опитувань. Оскільки лідери думок, насамперед, наводять аргументи і мотиви, чому за цього політика потрібно голосувати,
      – пояснив заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко.

      Твердження про те, що високий рейтинг політика нібито демотивує електорат його суперників і вони взагалі не підуть на вибори, теж не має підстав.

      • По-перше, в українських реаліях відрив лідера від найближчих суперників є не наскільки значним, щоб він міг вплинути на ситуацію.
      • По-друге, прихильники "низькорейтингових" кандидатів зазвичай просто не бажають перемоги кандидата-лідера. Вони зберігають мотивацію для участі у виборах хоча б для того, щоб не допустити його перемоги у першому турі.

      Читайте також: Список кандидатів у Президенти України: хто подав документи у ЦВК

      За словами Міщенка, подібне, могло відбутися хіба що у 2014 році, коли під час президентських виборів штаб Петра Порошенка робив ставки на перемогу вже в першому турі й інформація про його лідерство активно поширювалася. Однак це лідерство було дійсно беззаперечним – публікувалися результати опитувань не фейкових компаній, а відомих і поважних соціологічних організацій. Але, за словами експерта, тоді ситуація була особливою – більшість громадян була переконана, що в умовах війни справді буде краще, якщо президента оберуть якомога швидше.

      Багато політтехнологів вважають, що на виборців впливають не так самі дані соціології, як оцінка шансів кандидатів на виборах.

      Якщо, наприклад, є аутсайдер і виборці вважають, що шанси кандидата не дуже високі, то й голосувати за нього не будуть. Тому, щоб збільшити його шанси, виборцям демонструють, що у нього – позитивна динаміка, рейтинги зростають,
      – пояснив політолог Володимир Фесенко.

      Саме з таким розрахунком часто використовують псевдосоціологію – рейтинги певного кандидати з наближенням виборів поступово підвищують, аби зробити видимість зростання підтримки та, зрештою, уникнути ефекту “несподіваної перемоги”.

      Проте це може мати і протилежний ефект: коли один кандидат, за даними рейтингів, лідирує, і частина його електорату просто вирішує не йти на виборчі дільниці, тому що впевнені у перемозі й "один голос уже нічого не змінить". Оскільки таких осіб можуть бути десятки або й сотні тисяч, ця логіка може призвести до того, що частина потенційних виборців і справді не піде голосувати, чим допоможе перемогти кандидатові-супернику.

      Так, у 1994 році, за даними опитувань, Кравчук випереджав Кучму, а на виборах 2004 року Янукович вигравав у Ющенка. Але реальні результати виявилися протилежними. Так само на президентських виборах 2010 року соціологічні опитування показували значно більший відрив Януковича від Тимошенко, а в результаті Віктор Федорович переміг із відносно незначним відривом.

      Щоб збільшити зображення натисніть на картинку:

      Прогнози соціологів
      Прогнози соціологів на попередніх виборах / Слово і діло

      Свідоме заниження рейтингу свого кандидата для того, щоб демотивувати виборців кандидата-суперника, за словами Михайла Міщенка, жоден виборчий штаб в Україні не застосовував:

      "Можливо, це насамперед тому, що там вважають подібну практику занадто ризикованою. Або вона може здатися незрозумілою для кандидата-замовника і ті члени виборчого штабу, які таке запропонують, ризикують позбутися роботи ще до закінчення виборчої кампанії".

      Однак експерти запевняють, що на поведінку виборців впливають передусім результати реальних опитувань, які проводяться відомими і авторитетними компаніями. Це можна пояснити тим, що люди споживають інформацію з різних джерел і, якщо рейтинги походять від маловідомої організації й істотно відрізняються від результатів авторитетних установ, це викликає сумніви. Тому, якщо результати усіх опублікованих опитувань різняться, загалом вони значного впливу не мають.

      Читайте також: Куди йдуть гроші, які вносять кандидати в президенти України

      Щодо інших методів впливу на виборців, то мають значення і конкретні пропозиції кандидатів, на відміну від їхніх програм – це мало хто читає. Щодо умовної гречки, це – також один із дієвих інструментів. Проте саме на президентських виборах його можуть використовувати швидше точково. У масштабах всієї країни – це занадто дорога забаганка і перевага буде віддана рекламі. 

      Застосовують також і певні технологічні прийоми, як от опитування за певного кандидата, проведене з агітаційною метою та з грошовою винагородою. Проте, за словами директора соціологічної групи "Рейтинг" Олексія Антиповича – це навіть не псевдосоціологія. Просто під опитуванням замаскували пряму агітацію та навіть підкуп виборців. Соціологія тут використовується, але швидше як інструмент.

      Довіра до соціології падає?

      Проблема не лише в тому, що час від часу з'являються фейкові дослідження, а й у тому, що це негативно впливає на ставлення до справжніх соціологів. Теза "всі вони брешуть" стає дуже актуальною. Проте все ж соціологія має досить високий рівень довіри серед населення – 41%, і поступається за цим критерієм церкві (51%), волонтерам (63%) і армії (51%). Але випереджає ЗМІ (31%), політичні партії й державні інституції (8-24%).

      Генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто зазначає, що ситуація небезпечна і тому, що політичні сили, коли їм не подобається результат опитування, починають звинувачувати у фальсифікації даних і компанії, які не викликають сумнівів у Соціологічної асоціації. Це призводить до зростання негативного ставлення до подібних досліджень в цілому.

      Читайте також: Рекордна кількість кандидатів у президенти: ЦВК завершила прийом документів

      Однак зазвичай фейкові центри не є конкурентами для відомих компаній. Їм не замовляють справжніх досліджень, а лише деяку імітацію чи фальсифікацію даних. І вони проводять 5-7 опитувань на рік, тоді як визнані організації – по кілька сотень.

      Як визначити чи рейтинг достовірний

      З наближенням виборів кількість створених соціологічних організацій, які проводять опитування, зростає. Тому передусім варто звертати увагу на те, хто саме виконував дослідження. Так, Texty.org.ua створили базу псевдосоціологів та організацій, робота яких викликає сумніви – можна перевіряти.

      Щоб особисто визначити, наскільки надійною є організація, яка проводила рейтинг, достатньо з’ясувати:
          – чи є сайт у організації;
          – чи є досвід проведення досліджень;
          – чи описана методологія;
          – чи є соціологи у складі центру;
          – чи є організація членом професійних співтовариств.

      Також у публікаціях із соціологічними даними, за законом, має бути вказаний замовник – тобто той, хто ініціював проведення дослідження та заплатив за нього. Теле- та радіокомпанії, які проводять інформативні опитування (скажімо, у прямому ефірі), зобов’язані вказувати, що це – думка виключно їхньої аудиторії, яка не є репрезентативним опитуванням.

      Отже, разом із даними рейтингу, має бути зазначена наступна інформація:
          – хто заплатив за проведення дослідження (замовник);
          – хто проводив опитування (організація);
          – коли проводилося;
          – метод дослідження;
          – вибірка (скільки людей опитали);
          – похибка;
          – точні формулювання запитань.

      Це – дані, які дають можливість оцінити реалістичність наведених цифр.

      Рейтинги
      Яка інформація про рейтинг має бути вказана / ІМІ

      Проте деякі експерти сумніваються, що відкрита інформація про замовника рейтингу на щось матиме вплив. Передусім тому, що існують способи "обійти" розкриття конкретного імені. Наприклад, як замовника можуть називати певну громадську організацію, назва та діяльність якої нічого не означають для аудиторії. Також, у випадку з реальними опитуваннями, неважливо, хто їх замовляє – результат буде однаковим.

      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук