Поховання, які займають 16 гектарів на схилі Шкодової гори, наразі мають статус нововиявленого об'єкту культурної спадщини і не перебувають на балансі в жодного органу влади. А на початку 1990-х років ці старовинні могили взагалі могли зникнути.

Цікаво Небанальний Київ: що подивитися у столиці під час карантину

Козаки стали каменярами

Після ліквідації Запорізької Січі та роззброєння наприкінці XVIIІ століття деякі козаки оселилися у цій місцевості. Вони та їхні нащадки до середини ХІХ століття здебільшого займалися добуванням каміння в катакомбах для розбудови Одеси.

Зокрема, у 1837 році, розповідає історик Тарас Гончарук, вони постачали каміння для будівництва сучасного символу міста – Потьомкінських сходів. Конструкція складається переважно з місцевого каміння і тільки зверху встановлено граніт.

В каменярнях працювали цілі сім'ї. Через важку та виснажливу роботу смертність "зашкалювала", особливо серед дітей та жінок. Найчастіше люди гинули внаслідок обвалів.


Козацьке кладовище заснували у XVIII столітті / Фото Суспільне

Про козацьке кладовище

  • У 1920-х роках археолог та директор Одеського історико-археологічного музею Михайло Болтенко проводив розкопки пам'яток Усатівської культури. Тоді він вперше звернув увагу на історичну цінність занедбаного кладовища та почав його фіксувати.
  • У 80 – 90 роках краєзнавець Роман Шувалов дослідив цвинтар і видав брошуру з описом могил, малюнками та позначками з розташуванням.
  • За його даними, у 1992 році кладовище нараховувало 205 старовинних надгробків. З них 33 зберегли унікальні написи, зроблені церковнослов'янською та українською мовами.
  • Найстаріший хрест датований 1791 роком, тобто його встановили за 3 роки до офіційного заснування Одеси.
  • Останнє поховання було в 1965 році, а згодом кладовище закрили.


Козацьке кладовище налічує понад 200 старовинних надгробків / Фото Суспільне

Про історичну цінність поховань

На думку історика Тараса Гончарука надгробки Куяльницького цвинтаря є унікальними пам'ятками історії та народної культури. Їх виготовляли з суцільних брил ракушняка і вони вражають різноманітністю форм.


Історики вважають цвинтар унікальною пам'яткою / Фото Суспільне

Тут є понад 30 видів надгробків. Найпопулярніші з них – "лапчатий хрест", який завжди був на козацьких знаменах. Історик вважає, що завдяки піддатливості ракушняка до різьблення, місцеві каменярі могли змінювати форму надгробків і втілювати в них запорозькі традиції.

Були традиції козацьких кам'яних хрестів – їх робили в центральній Україні з твердого та міцного матеріалу, з пісковика. А тут почали використовувати наш ракушняк, з якого можна було випилювати набагато легше і більше форм. Тому крім суто традиційних козацьких хрестів, врізаних, тут є десятки інших форм,
– розповів Гончарук.


Надгробки кладовище мають понад 30 видів / Фото Суспільне

Досі не історична пам’ятка

У 1990-х роках цвинтар міг зникнути – на його місці планували облаштувати будівельні склади. Однак, завдяки Роману Шувалову і небайдужим містянам територію цвинтаря вдалося зберегти. Після цього порушили питання, щоб надати кладовищу статус археологічної чи історичної пам'ятки.

Цей процес досі триває. Зараз питання винесено на загальнодержавний рівень, бо були звернення і від громадськості, і від вчених. Останні роки місцева влада підтримує це. Зокрема міське управління охорони культурної спадщини підготувало відповідні документи і далі передало їх до відповідних інстанцій,
– керівник Південного регіонального відділу Українського інституту національної пам'яті Сергій Гуцалюк.

Він вважає, що краще цвинтарю надати статус пам'ятки культури національного значення. Це б підвищило цінність історичних і туристичних місць Одеси. Крім того, такий статус дозволить залучити державні кошти на відновлення кладовища.


Козацьке кладовище у занедбаному стані / Фото Суспільне

Читайте таке На висоті пташиного польоту: де в Україні можна підійнятися в небо на повітряній кулі

А наразі Куяльницький цвинтар є нововиявленим об'єктом культурної спадщини. Таке рішення прийняли ще у 2016 році в обласному департаменті культури. Цього ж року у відомстві виготовили усю необхідну документацію та подали її до Міністерства культури, щоб там вирішили вносити кладовище до Державного реєстру нерухомих пам'яток чи ні. Однак за 5 років остаточної відповіді з Києва так і не отримали.

Мінкульт кілька разів повертав нам документи на доопрацювання та оновлення інформації, після чого ми знов відправляли їх до Міністерства. Поки що в нас немає точної інформації, прийняв якесь рішення Мінкульт чи ні,
– зазначив спеціаліст Одеського обласного департаменту культури Дмитро Пєтков.

Він додав, що зараз Куяльницький цвинтар перебуває у підвішеному стані, адже жоден орган влади не хоче брати його на баланс, поки не вирішать питання про його статус. Тож наразі кладовище закрите.


Козацьке кладовище наразі закрите / Фото Суспільне