Скажімо відверто, перший радянський велосипед для найменших дітей "Малиш" у нинішньої дітвори викликав би панічну атаку і безсоння. Справжній жах. Інша справа "Гномик". Менше металу, більше пластмаси і не такий жахливий вигляд. Але ж то для карапузів.
Публіка трохи старша вибирала "Зайчик". Чим примітний "Зайчик"? Перші спогади – страхувальні коліщата, без яких у стартові рейси не відпускали.
Ще більш неймовірна висота відкривалася із сідла велосипедів "Школьнік" та "Орльонок".
Читайте також: Згадати Все. Легендарні мотоцикли
Радянський велопром дивував й іншими менш анімалістичними новинками. Декому діставалися екзотичні зразки. Особливою розкішшю вважалися велосипеди зі складною рамою – "Аіст", "Кама", "Салют" і "Десна".
Єдині велосипеди, на які не було попиту серед хлопців у дворі – з жіночою рамою. Правду кажучи, наявність рами інколи дуже боляче била у вразливі місця. Болісні відчуття особливо загострювались на абсолютно дорослому велосипеді "Україна". І невеличкий зріст ніколи не ставав перешкодою.
Хто їздив на "Україні", напевно ніколи не забуде того приємного поскрипування шкіряного сідла на пружинах. Зрештою, завжди можна освіжити пам'ять в якомусь найближчому селі, де наш національний двоколісний транспорт досі у фаворі.
Більше – дивіться у програмі.