Більше, більше риб'ячого жиру!

Здорове життя маленьких хомосовєтікусів не обходилося без однієї досить гидкої субстанції – риб'ячого жиру.

"Риб'ячий жир давали в садочках. Дітки ставали в чергу. І вихователька кожному наливала і давала столову ложку риб'ячого жиру. Деякі дітки казали "фе". Але мені дуже подобався. Я пила за інших дітей", – згадує лікар-дієтолог Оксана Скиталінська.

Читайте також: Згадати Все: Радянські харчові звички

Таких унікальних дітей, які любили цілющий жир, була абсолютна меншість. І дитячу психотравму, коли змушували вживати огидний жир чи алое, більшість пам'ятає і досі. Сало морської риби (особливо, видобуте з печінки тріски) до 70-х років було обов'язковим у раціоні вихованців дитячих садків. Жир і справді корисний, але не всім і не завжди. Однак партія сказала – треба рятувати здоров'я дітей.

Достатньо було просто їсти рибу. Але це був певний каргокульт. Якісь відголоски західної теми зі здоровим харчуванням. Бо у нас здоровим харчуванням були макарони з котлетою і борщ в їдальні,
– пояснив радянську традицію годувати дітей жиром з риби журналіст і музикант Євген Манженко.

Таке знайомство зі здоровим способом життя не могло подобатись. Але в Радянському Союзі був чіткий план зробити з усіх дітей справжніх атлетів.

"Це були залишки сталінської системи. Коли він намагався виховати універсальних солдат. Кожен юнак і дівчина мали вміти стрибати з парашутом, щоб захопити ворожі капіталістичні країни", – додав Манженко.

спорт в срср
В СРСР дітям обов'язково видавали риб'ячий жир

Шкільна фізкультура від пияк

Уроки фізкультури були приємніші, ніж ложка риб'ячого жиру, проте не набагато. Негарні спортивні зали та суворі зобов'язання були не дуже до вподоби учням.

Читайте також: Згадати Все: Алкоголізація, або Як спивали людей у Союзі

Любов до фізкультури міг прищепити вчитель, але він теж часто лише відбував урок. Учні сприймали викладачів просто як викладачів. І зовсім не асоціювали їх з людьми спорту. Про яку любов до спорту можна говорити, якщо фізкультурники разом з трудовиком на півдня закривались у майстерні із зовсім іншою метою – випити чи покурити.

Фізкультурниками були жінки. Суворі нордичні дами переважно і, я перепрошую, алкоголіки. Ми пам'ятаємо, з ким пив трудовик – з фізкультурником. З ким пив фізкультурник – з трудовиком та іноді географом,
– розповів журналіст і музикант Євген Манженко.

спорт в срср
Під час уроку фізкультури

Спортивні гуртки

Ситуацію частково рятували численні спортивні гуртки. Якщо там не працював той же фізкультурник на півставки, то з деяких талановитих дітей і справді вдавалося виростити спорстменів.

Читайте також: Згадати Все: Дитяче виховання – на вулиці і вдома

"Були спортивні гуртки. Були батьки і діти, яким це було цікаво. Але меншість. Переважно це була показуха. І це помітно зі ставлення дітей до уроків фізкультури", – зазначив Манженко.

Загартовування чи фанатизм

Ще одним важливим елементом пропаганди здорового способу життя було загартовування. По телевізору показували фантастично здорових дітей.
Бо ці діти натиралися снігом, обливалися холодною водою і приймали контрасні душі. До слова, у кінці 80-х обливання холодною водою з певних причин стало надпопулярним.

Централізованого гарячого водопостачання або не було взагалі від природи, або зникло ще у 80-і роки. Тому й історія з холодною водою. Людей так загартовували,
– пояснив журналіст і музикант Манженко.

"Сам спосіб нашого життя в селі був такий, що ти, хоч і не хочеш, загартовувався", – згадує режисер і сценарист Аркадій Непиталюк.

Рецепти як правильно загартовуватись публікували відразу кілька оздоровчих журналів. Інколи впадали у крайнощі. Якщо холодна вода корисна, то і окріп не зашкодить.

Ще масово парили ноги. Це була така тортура для дітей, коли вони хворіли. Їм обов'язково ставили тазік з водою і доливали окріп. У дітей були наполовину обварені ноги,
– розповіла лікар-дієтолог Оксана Скиталінська.

загартовування в срср
Дітей змушували парити ноги

Ох, ці норми ГТО

Людей закликали стати в "армію фізкультурників", розвивати силу, витривалість. Говорили, що "запорука радянського спорту в його масовості". Проте народ на такі заклики реагував мляво.

Я не пам'ятаю проблеми з алкоголем і тютюном в радянському українському селі. Хто хотів – курив, хто хотів – пив,
поділився спогадами режисер і сценарист Аркадій Непиталюк.

Пили та курили, а наступного дня з'являлись на обов'язкову всесоюзну спортивну програму – ГТО ("Готов к труду и обороне"). Це була ще одна формальність на показ. Псевдодемонстрація сили найздоровішої нації світу.

Це ГТО тяжіло над всіма. Ніхто не знав, для чого виконувати. Зрозуміло, що система готувала громадян, щоб вони могли воювати і були фізично підготовлені,
– підкреслив Непиталюк.

гто
ГТО в СРСР перетворювалось на формальність

Культ ранкової гімнастики та перші еротичні спогади

В середині 80-х в Союз прийшла фізкультура, яка сподобалася всім. Для зголоднілого радянського чоловіка невинна ранкова гімнастика стала еротикою найвищого ґатунку.

Читайте також: Згадати Все. Пан+Пані: перша газета "про це"

"Звичайно, пам'ятаю. Бо це були перші еротичні спогади. Жінки одягнені в яскраве і обтягуюче. Під ритмічну музику хаотичну махали руками і ногами. На це було приємно подивитись. В сірих телевізійних буднях. Це була яскрава плямка, що створювала настрій на весь день", – згадує журналіст і музикант Манженко.

аеробіка в срср
Ранкова гімнастика стала популярною як серед жінок, так і серед чоловіків

ранкова гімнастика в срср
Кадр з ранкової гімнастики по ТБ

А для жінок аеробіка стала певним викликом: а чи зможу і я мати таку фігуру? Аеробіка чи як її частіше називали в Союзі – ритмічна гімнастика – винахід американський. У тамтешній армії замислились над тим, як розвинути людську витривалість, коли йдеться про тривалі навантаження. Щоб вистачало дихання. Новий спорт полюбився людям у всьому світі.

Читайте також: Згадати Все. Культуризм: як накачатися і не потрапити в КДБ

Рівень тих радянських телепрограм, де показували аеробіку, був на голову вище всього, що крутили по "Совок-ТБ". А стиль одягу відразу стали копіювати. Відповіді, як привчити людей до спорту, приходили самі по собі. Насамперед, це має бути модним.