У Росії вербування до "ополчення" йде через усі можливі канали
Вербування гарматного м’яса до ополчення відбувалося й відбувається досі через усі можливі канали. Політичні партії, громадські рухи та напівфашистські організації Росії регулярно відправляють в Україну добровольців. Вмотивованих та зазомбованих відповідно до кремлівської пропаганди.
Одна з таких організацій "Русское национальное единство" або "РНЄ" заснована ще 1990 року. Станом на 2000 рік "РНЄ" налічувало більше 1000 осередків у 64 регіонах Росії. Організація має воєнізовані підрозділи, під її егідою діють військово-спортивні клуби.
Лідер "РНЄ" курував проведення вистави під назвою "референдум" на Донеччині та Луганщині
У 2000 році лідер "РНЄ" Олександр Баркашов закликав організацію підтримати щойно обраного на російській престол президента Володимира Путіна. Не всі учасники "РНЄ" відгукнулися на заклик, виник конфлікт і організація розкололася. Баркашова ж Путін узяв під своє крило й наділив чималою владою. Вірний Кремлю Баркашов керував заворушеннями в Донецькій та Луганській областях і відповідав за проведення вистави під назвою "референдум".
У бандформуванях "ЛНР" та "ДНР" воюють представники усіх гілок "РНЄ". Крім того, в Росії Баркашов активно вербує нові кадри та формує загони бойовиків.
Соратники "РНЄ" з перших днів цієї бандерівської чуми брали активну участь в Києві, протидіяли цій бандерівській владі. Брали участь у захопленнях адміністративних будівель і СБУ в Донецьку, в Луганську, в Харкові двічі. Я повинен сказати, що ополчення, яке воює, на вістрі його знаходяться соратники "РНЄ". Раніше ми це не афішували зі зрозумілих причин, тепер це можна відкрито сказати,
– каже керівник українського регіонального осередку "РНЄ" Віктор Скляров.
Кремль підтримує вже наявні й стимулює створення нових осередків "великої національної ідеї"
Націоналістичні організації – кузня розлючених, невимогливих, готових віддати життя за ідею "руського міру" пішаків. Тому Кремль активно підтримує вже наявні й стимулює створення нових осередків "великої національної ідеї". За останні роки проповідників "духовних скреп" та "повернення до витоків" розплодилося чимало.
Ідея "руського міра" забезпечила керівництву РФ благословення простих росіян на агресію щодо України
Війна – справа відповідальна та витратна. А кремлівська еліта не любить відповідати та платити за рахунками, адже традиційно вважає бюджет країни власною кишенею. Благословення громадян на жорстокі й цинічні дії щодо України й армію безкоштовних убивць Росії забезпечила все та ж ідея "руського міра".
Є великий прошарок людей, які щиро вірять в "руську ідею", "руський мір", "руський міф". Вони дійсно вірять в те, що вони тут відстоюють свій "руський мір", що весь світ вороже настроєний до них і що вони виконують тут "совєршенну функцію", це не є питання ідентичності, це є питання того, як вони сприймають цей світ. "Російський міф" або "руський мір" або "російська ідентичність" побудована на колективних цінностях, на тому, що людина є частиною чогось більшого: православ'я, великого російського народу і вони мало усвідомлюють свій вибір,
– пояснює психотерапевт Павло Дзіковський.
"Руський мір" – це російський міф
"Руський мір" – створений російськими політтехнологами міф. Міф, завдяки якому Кремль економить на "брудній роботі" й не несе відповідальності за загибель своїх громадян на українських землях.
Всі люди, які за покликом серця виконують свій обов'язок або добровільно беруть участь в якихось бойових діях, в тому числі і на Південному Сході України, не є найманцями бо за це грошей не отримують,
– запевняє президент Росії Володимир Путін.
Кремль десятиліттями робив із росіян масу, якою можна легко маніпулювати
Звісно, зерно "великої руської ідеї" не проросло й не дало б плодів, якби не впало у родючий ґрунт. Кремль десятиліттями робив зі своїх громадян масу, якою легко маніпулювати.
Як правило, чим менше людина має своїх власних досягнень у власному житті, чим менше вона має того, на що може опиратися всередині себе, тим більше вона шукає зовнішніх міфів,
– каже Дзіковський.
Гра в "комсомольців-добровольців" – добре спланована й реалізована на державному рівні акція. Безтурботних росіян надихає телевізор, в якому терористи оповиті романтично-героїчним фльором, захід для них – синонім пекла й усіх російських бід, "бандерівці" – виплодки диявола, а "дєди" – "воєвалі".
Росіяни захоплені ідеєю "руського міру" щиро хочуть допомогти
Безтурботні росіяни обурені різким скороченням популяції снігурів, звуженням ареалу берізок та іншими звірствами нещадних "укропів".
Психотерапевт Павло Дзіковський так характеризує потенційного російського добровольця терористичних "ЛНР" та "ДНР".
Людина, яка є фанатична але малоефективна. Він погано може оцінювати, що відбувається навколо нього, він сприймає світ через призму своєї віри. Наврядчи успішний бізнесмен чи людина, яка має сім'ю піде сюди воювати. Це людина, яка не має, що втрачати,
– каже він.
Журналістам 24-го вдалося поспілкуватися з росіянами, які готові хоч вже взяти зброю та воювати в гарячих точках на Сході України.
Переважна більшість "добровольчих батальйонів" так званого ополчення – це колишні в'язні, наркомани, безробітні, або ті, хто по вуха загруз у боргах та кредитах.
Дуже серйозний відсоток ополченців – це люди, як про нас говорять, маргінали, асоціальні та інші. З вини багатьох, на сьогодні, в ополченців певний відсоток втрат і у вигляді загиблих, і у вигляді поранених. Бо не дотримуючись правил, без всякої необхідності, а просто так з дурної бравади, носяться по вулицях і цивільним наносять дуже серйозної шкоди, і тим же військовим,
– каже командир батальйону "Восток" угруповання ДНР Олександр Ходаковський.
Ідейні добровольці – найбільша небезпека для путінської еліти
У пунктах збору військова підготовка майбутніх ополченців складається з промивання мізків "кісельовщиною". Після максимум тижня такої "підготовки" новобранців відправляють воювати. Але до пункту призначення добираються не всі "добровольці". Під час військово-ідейної підготовки за ними пильно стежать, наркоманів та в'язнів відсіюють.
Ідейні "добровольці" – найбільша небезпека для путінської еліти, адже вони воюють не за її інтереси, а за "руський міф", штучність якого неможливо приховати в епіцентрі подій.
З ідейних "ура-патріотів" формують окремі батальйони, які керівництво "ополчення" здає українським військовим, або відправляє до найгарячіших точок, таких, наприклад, як донецький аеропорт.
Що казати про ідейних добровольців з Росії, якщо навіть місцеві з Донбасу, познайомившись ближче з ополченням, втікають від них подалі.
Росіян, які втекли з "ополчення", відловлюють на російському кордоні
Росіянам втекти додому з лінії фронту майже нереально. Небезпека підстерігає не на українських блокпостах, а на російському кордоні. Втікачів визнають дезертирами, зрадниками. Згідно з російським законодавством щодо них відкривають кримінальні справи й оголошують у розшук. Часто все закінчується смертю. Для рідних цих хлопців складають оповідку про героїчну загибель від рук кровожерливих бандерівців.
Для того, щоб вирватися живим із липкої павутини терористичних угруповань, російські ополченці звертаються за допомогою до родичів.
Рух "За права людини" допоміг повернутися "ополченцю", який пошкодував про свій вчинок
У жовтні 2014 року до російського правозахисного руху "За права людини" із заявою звернулася дружина громадянина Росії, 42-річного батька двох дітей, який виїхав на Донбас і вступив до навчального центру "МО ДНР" за адресою Донецьк, вулиця Артема, 96.
Спільними зусиллями руху "За права людини", російських військових, голови Ради з прав людини Федотова та українських правозахисників, блудного чоловіка й батька вдалося повернути додому.
Подібних зверненнь до правозахисників чимало. Декого вдається витягнути з пекельної м'ясорубки. Але, повернувшись до Росії, ополченці-втікачі та їх сім'ї, побоюючись переслідування на Батьківщині, навідріз відмовляються говорити про досвід, здобутий на Донбасі.