Україна подарувала футбольному світу трьох володарів “Золотих м’ячів” Блохіна, Біланова, Шевченка, низку визначних команд та геніального тренера Валерія Лобановського. Чемпіонат світу 2006-го року став найбільшим досягненням українського футболу за 20 років незалежності.
“Це такі змагання, де кожен віддає усі свої сили. І напевно, те що, дійсно ми були командою, ми за рахунок цього досягли результату”, - каже футболіст, тренер ФК "Динамо" Сергій Ребров.
“ЧС проходив за складних умов, була висока температура”, - каже лікар, консультант з медичних питань делегації на ЧС-2006 В’ячеслав Попов.
“Це велика гордість за країну, за хлопців, які там виступали. От навіть зараз розповідаєш, згадуєш. І це дійсно нереальне”, - каже вболівальниця Юлія.
У Німеччині - спекотно від напруги, в Україні - дощі. Тисячі вболівальників вийшли на центральні площі міст, аби разом відчути гордість за власну команду.
“Запам’ятались перші хвилини, коли пішла картинка, коментатор Віктор Вацько. Перші його слова були: “Друзі, ми з вами знаходимось в історичному моменті, такого більше не буде, наша команда вперше на ЧС, ви відчуйте цей момент, адже таке раз у житті”, - каже футбольний експерт Олександр Попов.
Та перша спроба української команди не вдалась. Попри розчарування, в очах не згасала надія.
“Наступного дня Федерація футболу Німеччини влаштувала матч із співробітниками та вболівальниками, ось як раз цей матч закінчився на нашу користь, як реабілітація”, - каже лікар, консультант з медичних питань делегації на ЧС-2006 В‘ячеслав Попов.
“Ми Саудівській Аравії забили історичний перший гол - Русол коліном, і перша крупна перемога”, - каже спортивний експерт Олександр Зозуля.
“Анатолій Тимощук дав мені передачу, я пішов вперед, мене ніхто не зустрічав, ніхто не думав, що проб’ю. Але я спромігся на удар, і вийшов такий, який вийшов”, - каже футболіст, тренер ФК "Динамо" Сергій Ребров.
Русол, Ребров, Шевченко та Калініченко - 4 м’ячі у воротах Саудівської Аравії, у заліку збірної України - перша перемога на Чемпіонаті світу в історії незалежної країни.
“Настрій був дуже хороший, ми довго-довго святкували поки не прийшли до нас поліцейські, які почали казати, що вже 9 годин, і не можна кричати. А я кажу, як це не можна кричати, збірна виграла 4-0!”, - каже вболівальник, підтримував збірну у Німеччині Віталій.
З початком матчів за участю української збірної в Німеччині, увага до рідної команди прикувала до телеекранів усіх. Навіть тих, хто ніколи не цікавився футболом, і тих - хто на службі. І знову перемога за Україною, рахунок 1-0!
У народі його охрестили “валідольний”. Аби потрапити до 1/4, довелось добряче пошарпати нерви та впіймати вдачу за хвіст - у серії пенальті.
“Ми з Альоновою, із дружиною Саші Шовковського збили руки до крові, плескаючи, коли зі Швейцарією Саша не пропустив ні одного”, - каже дизайнер Віктор Анісімов.
Україна усім запам’яталась ще й завдяки пенальті у виконанні тоді ще футболіста-початківця з “молодіжки” Артема Мілевського.
“Попри те, що наша команда вперше на ЧС, був момент, який приніс задоволення усім вболівальникам”, - каже футбольний експерт Олександр Попов.
“Через 10-15 хвилин на центральну площу Львову з усіх районів міста, почали збиратись люди, зібралось близько 5 тисяч. Влаштували марш у центрі, пішли до усіх пам’ятників, співали гімн, різні пісні”, - каже спортивний експерт Олександр Зозуля.
Україна тоді ще не знала, що збірна грає із майбутніми чемпіонами світу.
“Україна грала з Італією, чверть фінал ЧС мені довелося їхати потягом до Києва, аби складати вступні іспити. Увесь час в потязі говорити телефоном, була на зв’язку з батьком, і він мені коментував увесь поєдинок, і так я дізналась результат матчу”, - каже спортивний журналіст Ірина Козюпа.
Саме італійці зупинили просування українців у турнірній таблиці. Попри поразку з рахунком 3-0 у чверть фіналі, футболістів зустрічали вдома як героїв. Збірна увійшла до восьми найкращих команд світу!
“Публіка просто шаленіла від того, що до них виходять їхні гравці. Це був один з не багатьох моментів, коли відбувається абсолютне возз’єднання вболівальників та збірної”, - каже футбольний експерт Олександр Попов.
Після тріумфу - неймовірна радість, плани на майбутнє та... глибока втома. І з часом, у рейтингах найкращих - команда відсувається все далі від колись завойованих позицій.
“З розпадом Радянського Союзу дещо змінилось в житті кожної української родини. Якщо раніше було “футбол, кіно та доміно”, то зараз є дуже велика кількість привабливих речей, в тому числі і для юнацтва”, - каже президент ФФУ Григорій Суркіс.
“Минулим ми не живемо. Все рухається, футбол в Україні розвивається у кращу сторону. І клуби робили акцент та виховували хороших гравців, давали можливість грати у клубах першості”, - каже форвард Національної збірної України Андрій Шевченко.
Але авторитету вистачило, аби за рік, Україна разом із Польщею отримали право на проведення фіналу ЄВРО-2012. Вже четвертий рік готуються. Уряд - відповідає за інфраструктуру, футбольне керівництво - за збірну.
“Відроджується НКС “Олімпійський”, і оновлюється Національна збірна. Як і під час реконструкції головної спортивної арени країни виникало безліч запитань, так і збірна потребувала нових рішень у формуванні її складу”, - каже журналіст Марія Бірюкова.
В обох випадках діють однаково. Якщо старий каркас стадіону фарширують сучасним начинням - команду оновлюють молодими гравцями, яких гуртують навколо ветеранів 2006-го. І там, і там виходить не дуже.
“Є престиж, є майка, є престиж країни. Якщо люди не розуміють, будемо відмовлятись від цих людей, мене не влаштовує таке положення справ. Це не той настрій, не той колектив, я попередив, або ми боремось, або просто на Євро відбуваємо номер”, - каже тренер Національної збірної України Олег Блохін.
“Тоді, дивлячись на лавку запасних можна було б сміливо сказати хто підсилить команду. Були конкретні люди, той самий Мілевський, якого, якщо випустять, великі шанси, що він дійсно підсилить, або повноцінно замінить людину, яка сяде на лаву”, - каже футбольний експерт Олександр Попов.
Саме на тих, хто грав у 2006-му вся надія і зараз. Кажуть, ситуація із збірною дійсно складна, хоч і сподіваються на молодь, але себе з рахунків не списують, бо "старий кінь борозни не псує".
“Це відбувається у клубах першості футбольних країн. І я впевнений, що в Україні у найближчому майбутньому з’являться молоді, цікаві, можливо навіть більш цікаві”, - каже форвард Національної збірної України Андрій Шевченко.
“Всього за збірну 4 забив, і в останніх матчах - 2, то думаю, все таки є прогрес. Зроблю все можливе, аби допомогти команді перемогти”, - каже хавбек Національної збірної України Анатолій Тимощук.
Гравці збірної сподіваються на повноцінну підтримку та віру вболівальників під час майбутнього турніру.
“Є хороше африканське прислів’я - якщо зв’язати усе на світі павутиння, то ця нитка зможе зв’язати навіть лева. Без підтримки команда не зможе грати. Має значення все”, - каже голкіпер Національної збірної України Олександр Шовковський.
“Україна має складне завдання, дуже багато великих і сильних команд, якщо в середині команди буде хороший бойовий дух ,якщо вони будуть як одне ціле, то в них будуть не лише шанси”, - каже лідер гурту "Океан Ельзи", коментував матч Іспанія-Україна Святослав Вакарчук.
“Планка країни, витоки, історія футбольна, наші мрії і погляди на розвиток Українського футболу, мабуть дає можливість сьогодні заглядаючи у майбутнє думати, що ми можемо”, - каже Президент ФФУ Григорій Суркіс.