Початком окупації Слов’янська проросійськими бойовиками слід вважати 12 квітня 2014 року, коли до будівлі Слов'янського міського управління МВС України під'їхали 2 автобуси, що доставили близько 20 озброєних невідомих чоловіків, які захопили установу; під час штурму терористи використали димові шашки та сльозогінний газ, стріляли у повітря. Згодом бойовики захопили й решту держустанов у місті. Тодішній міський голова Слов’янська Неля Штепа назвала їх "народним ополченням".
Згодом в місті розпочався антиукраїнський терор, із розстрілами людей та захопленням їх в полон.
У ніч з 12 на 13 квітня на засіданні РНБО було ухвалено рішення про проведення антитерористичної операції з метою нормалізації ситуації на сході України. Близько 9:00 години розпочалася спецоперація; Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков закликав мешканців Слов'янська залишатися у своїх помешканнях. З цього моменту розпочалась осада Слов’янська з бойовими зіткненням в навколишніх поселеннях.
В ніч на 5 липня терористи організовано залишили Слов'янськ. Причиною цього називається намагання бойовиків зберегти свої сили перед наступом українців.
Відступ терористів дозволив українським військам увійти до міста, встановити державний прапор над міськадміністрацією, та розпочати місію з надання гуманітарної допомоги мешканцям міста.
Відхід терористичного угруповання Гіркіна дозволив протягом 5-6 липня встановити український контроль над містами Краматорськ, Артемівськ (тепер — Бахмут), Дружківка та Костянтинівка, силовики розпочали відновлення життєдіяльності міст.
За підрахунками фахівців, Збиток від руйнування житлових будинків у Слов'янську оцінили в 1,5 мільярди гривень. Пошкоджено 34 будинки та будівлі, в тому числі — 4 школи.
Участь в звільнені Слов’янська брали 95 окрема аеромобільна бригада ЗСУ, спецпідрозділ "Альфа" СБУ, Нацгвардія, спецпідрозділи "Омега" та "Ягуар", та батальйон патрульної служби поліції особливого призначення "Київ-1". За час протистояння у Слов’янську українські військо втратили 70 бійців.
Українські бійці на вулицях Слов'янська після звільнення (фото - Getty Images)
З 13 жовтня 2014 року Краматорськ став тимчасовим адміністративним центром Донеччини.