20 вересня 1946 року стартував Каннський кінофестиваль, який мав стати викликом нацизму та фашизму — подію, яку хотіли втілити не так через мистецьку, як політичну складову. Це мав бути виклик нацизму та фашизму.
Цілком логічно постає питання — а який міг бути виклик цим тоталітарним режимам після перемоги над ними 1946 року? Все просто, адже задумали провести Каннський кінофестиваль ще в 1938 році. Він мав стати відповіддю Венеційському та Берлінському кінофестивалям, які стали інструментами пропаганди Муссоліні та Гітлера.
популярні відео
Аби додати статусності французькому кінофестивалю, його президентом обрали Луі Люм'єра, батька кінематографа. Відкриття кінофестивалю запланували на 1 вересня 1939 року. Та фестиваль не відбувся. А 1 вересня 1939 року — стало однією з найтрагічніших дат в історії людства. Саме в цей день розпочалась Друга світова війна.
Тож кінофоруму у Каннах довелось чекати майже сім років. 1946 року перший Каннський фестиваль тривав два тижні. Переможцями заходу стали одразу одинадцять фільмів. В тому числі й роботи Росселліні, Вайлдера та Ермлера. Зараз Канни — один з п'яти головних кінофестивалів у світі.
Його щороку проводять у травні. Беруть участь в заході близько п'ятдесяти тисяч людей. Головна нагорода кінофестивалю — "Золота пальмова гілка". Вона, зокрема, потрапляла до рук Копполи, Скорсезе, Кустуріци, Тарантіно, Фелліні, Курасаві.
Україна також тріумфувала у Каннах. Наразі, щоправда, у короткому метрі. "Золоті пальмові гілки" віддавали Марині Вроді за стрічку "Крос" та Ігорю Стрембіцькому за "Подорожніх".
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter