Вибори на Донбасі
— У промислових містах Донбасі проголосують 30-35% виборців. Трохи вищим буде результат у сільській місцевості. Говорити про якісь рекорди не варто. У будь-якому разі буде дуже мала цифра.
Я не поділяю думку Президента про високу явку на Донбасі. Взагалі, говорити про вільне голосування після скасування виборів у низці міст та фіксування підкупу виборців, підпалу джипу голови ТВК та виявлення зброї на дільницях не варто.
— Влада виявилася не готовою до виборів. Та й усі події, що сталися, засвідчують, що наші побоювання не були марними. Проводити вибори на Донбасі зарано. Там не сталося жодних фактичних перетворень.
— Проводити вибори треба більш демократично. Те, що ми зараз спостерігаємо з усіх сторін (і організаторів, і учасників), є зривом процесу. Якщо у Красноармійську вибори не відбуваються, тому що бюлетені надруковані в приватній типографії, а в Дружківці за такими саме бюлетенями люди голосують, про що може бути мова?
Проблеми української виборчої системи
— За 24 роки культура голосування та підрахунку результатів засвідчили, що українці обирають за сталінськими принципами: неважливо, хто голосує, а важливо, хто рахує.
Проблема низької явки та результатів — не провина молоді. Це провина тих, хто посіяв сумнів цієї молоді у демократичних перетвореннях. Молодь розуміє, що перетворення у цій державі можливі лише шляхом Майдану.
— Люди віком від 18 до 25 років, що йдуть до політики, фактично не мають життєвого та професійного досвіду. Тому говорити, що такі кандидати дійсно є новим диханням у нашому управлінні, не варто.