До іранських бойових дронів "Шахедів-гераней", "Мохаджерів", керованих авіабомб та артснарядів, які вже допомагають Росії вести геноцидну війну в Україні, додадуться набагато небезпечніші "іграшки".

Державний секретар США Ентоні Блінкен підтвердив 10 вересня, що Іран передав Росії балістичні ракети, які можуть бути використані проти України найближчими тижнями. Під час пресконференції у Лондоні Блінкен наголосив, що США введуть нові санкції проти Ірану за постачання зброї Росії.

Поки в Білому Домі усіляко затягують питання щодо надання дозволу Україні на удари західною зброєю по території вглиб Росії, у самій державі-агресорці поспішно збирають ракети за схемою з миру по нитці та схоже, мають успіх. Спершу це була балістика з КНДР, тепер – від Ірану.

Яку загрозу для нас несуть іранські балістичні ракети Fateh, Fath, Zolfaghar та Ababil – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Читайте також Де росіяни можуть застосувати іранську балістику: генерал-лейтенант назвав можливі напрямки

Про можливість передачі Росії іранських балістичних ракет Fateh-110 та Ababil західні ЗМІ говорили щонайменше з кінця 2022 року, згодом було нове "загострення" в лютому 2024-го, а у вересні 2024-го про це почали писати як про доконаний факт. Але до переліку іранських "подарунків" додались ще ракети Fath-360 (це зменшена копія Fateh-110), ба більше, називається навіть їхня кількість: нібито Росія встигла отримати до 200 штук.

Також вже пішли підтвердження від українських журналістів і блогерів. Зокрема, український військовий кореспондент Богдан Мірошніков 6 вересня у себе в телеграм-каналі написав, що іранська балістика вже на фронті:

Так, Іран дійсно передав рф балістичні ракети, які вже певний час використовуються по регіонах, наближених до ЛБЗ. Звідти – вивільнення "Іскандерів-М" та їх пуски по більш віддаленим локаціям. Я думаю, всі помітили, як останні півтора місяця збільшилася кількість пусків балістики по нам.

Своє глибоке занепокоєння Ірану з приводу постачань Росії небезпечної зброї офіційно висловив український МЗС (нагадаємо, дипломатичні відносини між двома країнами досі остаточно не розірвані й Іран навіть вітав Україну з Днем Незалежності). Тегеран це традиційно заперечує (так само іранці заперечували передачу росіянам своїх БпЛА, сумнозвісних "Шахедів"), проте, окремі іранські чиновники з наразі не з'ясованих причин перестали ховатися й факт надання Росії ракет підтвердили.

Нам доводиться займатися бартером для задоволення наших потреб, включаючи імпорт сої та пшениці. Частина бартеру включає відправлення ракет, а інша частина – відправлення військових безпілотників до Росії,
– член комітету з питань національної безпеки та зовнішньої політики іранського парламенту Ахмад Бахшаєш Ардестані розкриває секрет.

Якщо поєднати всі останні заяви та підтвердження від Блінкена, можна припустити, що Росія дійсно отримала ракети від Ірану на початку 2024 року, за цей час навчилась їх використовувати й тепер може активно застосовувати як тактичну балістику.

Нагадаємо, агентство Reuters ще 21 лютого 2024 року повідомляло із посиланням на 6 анонімних джерел, що Росія могла вже отримати від Ірану балістичні ракети. Тегеран начебто передав Москві приблизно 400 ракет, частина з яких належить до сімейства балістики малої дальності Fateh-110, зокрема Zolfaghar.

Постачання ракет могло стартувати на початку січня. Іранський чиновник на умовах анонімності заявив, що було щонайменше 4 постачі ракет, та додав, що найближчими тижнями їх буде більше. Інший анонімний високопоставлений іранський чиновник заявив, що частину зброї відправили через Каспійське море до Росії, а інші ракети – вантажною авіацією. Він теж сказав, що постачань буде більше.

З огляду на це дуже цікаво дізнатися, чи виставляли іранці Росії географічні обмеження на удари по Україні, наприклад, наказували обмежитись ракетними ударами лише по Харківщині, щоб не перейти якихось "червоних ліній" якоїсь чергової ескалації, чи це ноу-хау лише від союзників України.

Автори матеріалу The Wall Street Journal на початку 2024 року з посиланням на дані від американських посадовці писали, що США стурбовані тим, що російські переговори про придбання балістичних ракет малої дальності в Ірану активно просуваються. Там оцінили, що Росія має намір придбати ракетні системи в Ірану.

Джерела видання зазначили, що Іран потенційно може надати Росії необхідні ракети вже цієї весни. Однак офіційні особи США залишаються скептичними, заявляючи, що вони не вірять, що угода про купівлю була завершена.

За словами офіційних осіб США, зацікавленість Москви в придбанні іранських ракет стала очевидною в середині грудня 2023 року, коли делегація з Росії відвідала іранський полігон для спостереження за балістичними ракетами та відповідним обладнанням.

Варто наголосити, що розмови про надання російським окупантам для війни в Україні ракет Fateh-110 точилися ще з осені 2022 року. Проте США та іншим союзникам України вдалося загальмувати процес передачі завдяки почерговому застосуванню санкційного батога та пряника. За понад рік Росія повернулася до теми ракет, проте нині багато що змінилося.

У тому ж вересні 2023 року до Ірану особисто приїздив міністр оборони Росії Шойгу та наполегливо цікавився місцевими ракетами, зокрема балістичними ракетами малої дальності Fateh-110 і Ababil. І, схоже, домігся свого.

Шойгу в Ірані
Шойгу в Ірані / Фото росЗМІ

Фактором, що відкрив двері для Ірану, стало те, що 18 жовтня завершилася дія ембарго на продаж ракетної зброї, накладена на країну відповідно до Резолюції Ради безпеки ООН 2231.

Нехай резолюції ООН здебільшого є формальністю, проте для самого Ірану сам факт завершення "балістичного бану" був символічною перемогою. І дуже доброю новиною для Росії, адже запас власних ракет аналогічного класу в агресора та партнера Ірану по новій "вісі зла" виявився обмеженим.

До теми Таємна іранська ракета 358: для чого Росії зброя партизанів і чи може вона збивати дрони

При цьому ситуація на Близькому Сході кардинально змінилася вже після відставки Шойгу.

Нагадаємо, 1 серпня в Тегерані невідомі, але дуже приязні до Ізраїля люди вбили очільника політичного крила палестинських терористів з ХАМАС Ісмаїла Ганію. Перед цим у Бейруті ЦАХАЛ ліквідував впливового польового командира "Хезболли" Фіада Шукра.

За обох в Ірані пообіцяли страшно помститися Ізраїлю. Вочевидь така помста передбачає наявність великої кількості ракет. У цій ситуації передача Росії кількох сотень – це суттєвий удар по спроможностях Ірану.

Fateh-110

  • тип – балістична високоточна ракета (супутникова навігація, можливо, за допомогою російської ГЛОНАСС),
  • клас – "земля – земля",
  • стартова швидкість – 3 махи (3704 кілометра за годину),
  • швидкість на момент удару – 4 махи (до 5000 кілометрів за годину),
  • довжина – 8,86 метра,
  • діаметр – 0,61 метра,
  • вага – 3450 кілограмів,
  • вага бойової частини – 400 – 650 кілограмів (залежно від покоління ракет, наразі їх щонайменше 4),
  • дальність – до 300 кілометрів (у 4 покоління заявлена дальність 400 кілометрів),
  • платформа – вантажівка Mercedes-Benz (6x6), на пусковій лише одна ракета.

Ракети Fateh 110
Запуск ракет Fateh-110 / Фото Hossein Velayati / ypa.ir

Важливо! Fath-360 є зменшеною копією Fateh-110, відповідно, має менші показники.

Fath-360 (або BM-120)

  • тип – балістична ракета оперативно-тактичного рівня,
  • стартова маса – 787 кілограмів,
  • вага бойової частини – 150 кілограмів,
  • швидкість польоту – 4 Маха,
  • система наведення – інерційна та супутникова.

Уважний читач з доброю пам'яттю, схильний до аналізу подій та узагальнень, неодмінно має поставити питання: а як Іран, який перебуває під санкціями понад 40 років як держава-терорист, спромігся на власну ракетну програму і нині має доволі широку лінійку балістики? Невже санкції не працюють, а "світовий жандарм" з Вашингтону не зробив домашню роботу?

Саме так. У ситуації з іранською ракетною програмою ми маємо чергу прикрих випадків та мусимо констатувати, що "ноги" в іранської балістики "ростуть" з Росії та частково – з Китаю.

Усі іранські балістичні ракети – діти китайської ракети CSS-8 (вона ж – Project 8610). Це балістична ракета малої дальності класу "земля – земля" є копією (як і майже все китайське технологічне диво), у даному випадку копією старої радянської ракети С-75, яку адаптували із ЗРК під удари по суходолу.

Саме цією ракетою у 1960 році радянська ППО збила над Свердловськом американський літак-розвідник U-2.

С-75 – це 1950-ті роки розроблення; до речі, за електроніку ракети відповідав завод ДМЗ у Дніпропетровську (сучасному Дніпрі). СРСР якось продав КНР ліцензію на цю ракету, а тамтешні інженери отримали з радянськими кресленнями небувалий імпульс для наукових відкриттів.

Крім того, "геній" китайської інженерії використав концепцію попередника легендарної "Точки У" – комплексу "Луна-М". І від КНР це "добро" потрапило вже в треті руки.

Отже, у разі з іранськими ракетами для Росії маємо справу з секонд-хендом не першої свіжості, тобто старими радянськими технологіями, що давно пішли по руках, але тепер повернулися до нової версії СРСР. Ця ситуація багато що говорить про технологічний рівень сучасної Росії та рівень її кризи та відчаю. Проте кількість все ж має значення. І буде мати, якщо не вжити заходів.

Що таке Ababil – основні характеристики

На відміну від Fateh-110 про ракети Ababil відомо значно менше. Іран їх привозив до Росії на виставку "Армия-2023" та обережно нахвалював. Завдяки цьому факту нам відомі деякі тактико-технічні характеристики Ababil:

  • тип – балістична ракета малої дальності,
  • довжина корпусу – 3,7 метра,
  • стартова маса – 240 кілограмів,
  • дальність пуску – до 86 кілометрів.

Експерти зауважують, що Ababil має кілька модифікацій, зокрема, з інерційною системою наведення (за координатами) та з оптико-електронною системою наведення на ціль.

Пуски Ababil здійснюються з платформи, на якій розміщено пускові контейнери у кількості 8 штук.

Інших відомостей у відкритих джерелах про Ababil немає. Єдине доступне зображення цієї ракети – фото макета на московській виставці.

Якщо ж Росія справді отримає балістичні ракети малої дальності Ababil іранського виробництва, то зможе використовувати цю зброю для ударів по наших військах на фронті. І натомість вивільнить певну кількість С-300, які зараз використовуються як ерзац-ОТРК для обстрілів наших прифронтових міст,
– припускають експерти Defence Express.

Як заявляють самі іранці, ракети Zolfaghar можуть нести боєголовку вагою 590 кілограмів, яка розрахована на відокремлення на проміжному етапі. Це ускладнює її виявлення.

Характеристики Zolfaghar:

  • тип – балістична ракета малої дальності,
  • довжина корпусу – 10,3 метра,
  • стартова маса – 4615 кілограмів,
  • діаметр – 0,68 метра,
  • дальність пуску – до 700 кілометрів.

Ця зброя нібито має підвищену точність влучання. Ракети цього типу також можуть мати касетну БЧ.

Іран міг передати Росії ракети Zolfaghar
Такий вигляд має ракета Zolfaghar / Фото з соцмереж

Ракети Zolfaghar виготовляються підприємствами зі структури КСІР. Цю зброю розробили у 2016 році, а вперше застосували вже у 2017 році. Це сталося під час боїв у східній провінції Дейр-эз-Зор у Сирії.

Експерти Defence Express зауважили, що ракети Zolfaghar мають значно більшу руйнівну силу, ніж російські "Точка-У", С-300 та "Іскандер-М".

Якщо восени 2022 року, коли Україна вперше опинилася в ситуації масованих комбінованих ракетно-дронових російських атак на цивільну інфраструктуру, вітчизняна ППО не могла перехоплювати балістичні цілі, то нині вона вже має такий досвід. Ба більше, неодноразово повторила його, зруйнувавши міф про "російську балістику", проти якої нібито немає протидії. Виявилось, що є.

  • Нею стали західні системи PATRIOT і SAMP/T. В умілих руках українських вартових неба західні системи показали свою ефективність та вже стали частиною героїчного епосу спротиву російській агресії.
  • Іранські ракети нічим не кращі за російські, а тому їх також можна перехоплювати та знищувати.

На жаль, сучасних систем ППО в України досі недостатньо. Наразі ми фактично закрили небо лише над великими містами. Саме в небі над Києвом були перехоплені російські надзвукові "Кинджали". При цьому ще в листопаді 2022 року українські ППО перехопили щонайменше 3 балістичні ракети "Іскандер-М" у небі над Дніпром. Допомогли їм в цьому старі радянські комплекси С-300П і С-300В1.

Прикрити небо над всією Україною неможливо. Особливо прифронтові ділянки або території на кордоні з Росією чи окупованими територіями. Варто розуміти, що для того, щоб перехопити таку ракету, потрібно не лише мати належні засоби, але також потрібно опинитися в потрібному місці в потрібний час.

Ракета перебуває у польоті лише кілька хвилин чи навіть десятки секунд і навіть не завжди на неї можуть просто зреагувати системи тривоги. Саме цим і користується ворог та активно застосовує для атак балістичні ракети малої та середньої дальності.

Дальність дії іранських балістичних ракет
Дальність дії іранських балістичних ракет / Інфографіка Defense Express

Водночас питання точності самих ракет – це, напевно, останнє, що цікавить Москву. Імовірніше за все, цей параметр не дозволить їх використання для точкових ударів, а це означає вірогідну ціль для них у вигляді великих населених пунктів з метою терору,
– зауважують у Defense Express.

Це грізна зброя, яка завдає великої шкоди. Ці снаряди можуть бути касетними, осколково-фугасними й навіть термобаричними, вони мають велику зону ураження та накривають площу, що еквівалентна кільком футбольним полям, або залишаючи після себе воронку глибиною у 8 – 10 метрів, або випалюючи все в радіусі десятків метрів.

Саме за допомогою "Іскандерів" росіяни атакували драмтеатр у Чернігові у вересні 2023 року, а також здійснили теракти в Слов'янську, Костянтинівці, селі Гроза на Харківщині, вбили військових 128-ї бригади на Запорізькому напрямку. У другій половині 2024 року Росія активізувала використання "Іскандер-М": зокрема, саме цими ракетами було завдано удару по вишу в Полтаві, де загинули 58 і зазнали поранень майже 4 сотні людей.

Росія запускає "Іскандери" мало не щодня, й наразі кількість цих ракет обмежена (у серпні 2023 року ГУР повідомляло про приблизну кількість у 270 одиниць). До того ж використання ракет "Іскандер-М" – дуже дороге "задоволення". За приблизними оцінками, вартість одного снаряду становить 3 мільйони доларів.

Проте навіть це не головне: Росія через санкції не може повноцінно виробляти свої ж ракети – це в будь-якому разі штучна, фактично нині вже саморобна збірка. Все це впливає на якість і кількість. У цій ситуації гірші за характеристиками, проте дешевші іранські аналоги можуть допомогти Росії тримати взятий темп і продовжувати влаштовувати терор as usual. Саме тому росіянам стали дуже потрібні Fateh-110 і Ababil. Перші – як замінник "Іскандерів", другі – як заміна для ракет С-300.

Поява іранських ракет на фронті стане неприємним фактом, але не несподіванкою. До цього готувалися й саме про це, зокрема, говорили на останніх засіданнях у форматі "Рамштайн".

До теми Чому на Заході забороняють Україні бити ракетами вглиб Росії

Україні потрібно посилювати ППО та активніше завдавати ударів по місцях дислокації російських ОТРК не лише в Криму чи на окупованих частинах материкової України, але й по території Росії. Союзники ж України мають посилювати тиск на Іран та інших союзників Росії, а головне – нарешті зняти боягузливі обмеження на удари по Росії ракетами середньої дальності.