До іранських бойових дронів "Шахедів-гераней", "Мохаджерів", керованих авіабомб та артснарядів, що вже допомагають Росії вести геноцидну війну в Україні, можуть додатися значно небезпечніші "іграшки". Яку загрозу для нас несуть іранські балістичні ракети Fateh-110 та Ababil – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Журналісти The Wall Street Journal зауважили, що Росія та Іран "за крок" до того, щоб домовитися про передачу балістичних ракет. За попередніми даними, це озброєння країна-агресорка вже може отримати весною 2024 року.

Читайте також Як Росія планує використати "вбивчий коктейль" з іранських ракет та дронів

Агентство Reuters 21 лютого повідомило із посиланням на 6 анонімних джерел, що Росія могла вже отримати від Ірану балістичні ракети. Тегеран начебто передав Москві приблизно 400 ракет, частина з яких належить до сімейства балістики малої дальності Fateh-110, зокрема Zolfaghar. Такі ракети можуть бити по об'єктах на відстані 300 – 700 кілометрів.

Постачання ракет могло стартувати на початку січня. Іранський чиновник на умовах анонімності заявив, що було щонайменше 4 поставки ракет, та додав, що найближчими тижнями їх буде більше. Інший анонімний високопоставлений іранський чиновник заявив, що частину зброї відправили через Каспійське море до Росії, а інші ракети – вантажною авіацією. Він теж сказав, що поставок буде більше.

З агентством також поділився коментарем на умовах анонімності американський чиновник. З його слів, Вашингтон бачив свідчення активного просування переговорів між Росією та Іраном, але поки що немає жодних ознак того, що постачання балістичних ракет насправді відбулося.

Автори матеріалу The Wall Street Journal з посиланням на дані від американських посадовців зазначили, що США стурбовані тим, що російські переговори про придбання балістичних ракет малої дальності в Ірану активно просуваються. Там оцінили, що Росія має намір придбати ракетні системи в Ірану.

Джерела видання зазначили, що Іран потенційно може надати Росії необхідні ракети вже цієї весни. Однак офіційні особи США залишаються скептичними, заявляючи, що вони не вірять, що угода про купівлю була завершена.

За словами офіційних осіб США, зацікавленість Москви в придбанні іранських ракет стала очевидною в середині грудня 2023 року, коли делегація з Росії відвідала іранський полігон для спостереження за балістичними ракетами та відповідним обладнанням.

Варто наголосити, що розмови про надання російським окупантам для війни в Україні ракет Fateh-110 точилися ще з осені 2022 року. Проте США та іншим союзникам України вдалося загальмувати процес передачі завдяки почерговому застосуванню санкційного батога та пряника. За понад рік Росія повернулася до теми ракет, проте нині багато що змінилося.

У тому ж вересні 2023 року до Ірану особисто приїздив міністр оборони Росії Шойгу та наполегливо цікавився місцевими ракетами, зокрема, балістичними ракетами малої дальності Fateh-110 і Ababil.

Шойгу в Ірані
Шойгу в Ірані / Фото росЗМІ

  • тип – балістична високоточна ракета (супутникова навігація, можливо, за допомогою російської ГЛОНАСС),
  • клас – "земля – земля",
  • стартова швидкість – 3 махи (3704 кілометрів на годину),
  • швидкість на момент удару – 4 махи (до 5000 кілометрів на годину),
  • довжина – 8,86 метра,
  • діаметр – 0,61 метра,
  • вага – 3 450 кілограмів,
  • вага бойової частини – 400 – 650 кілограмів (залежно від покоління ракет, наразі їх мінімум 4),
  • дальність – до 300 кілометрів (у 4 покоління заявлено дальність 400 кілометрів),
  • платформа – вантажівка Mercedes-Benz (6x6), на пусковій лише одна ракета.

Ракети Fateh 110
Запуск ракет Fateh-110 / Фото Hossein Velayati / ypa.ir

Ще одним фактором для Ірану стало те, що 18 жовтня завершилася дія ембарго на продаж ракетної зброї, накладена на країну відповідно до Резолюції Ради безпеки ООН 2231.

Нехай резолюції ООН здебільшого є формальністю, проте, для самого Ірану сам факт завершення "балістичного бану" був символічною перемогою. І дуже доброю новиною для Росії, адже запас власних ракет аналогічного класу в агресора та партнера Ірану по новій "вісі зла" виявився обмеженим. Наразі про передачу Іраном ракет окупантам нічого не відомо, втім, таку ймовірність вже неможливо ігнорувати.

До теми Таємна іранська ракета 358: для чого Росії зброя партизанів і чи може збивати дрони

Що таке Ababil – основні характеристики

На відміну від Fateh-110 про ракети Ababil відомо значно менше. Іран їх привозив до Росії на виставку "Армия-2023" та обережно нахвалював. Завдяки цьому факту нам відомі деякі тактико-технічні характеристики Ababil:

  • тип – балістична ракета малої дальності,
  • довжина корпусу – 3,7 метра,
  • стартова маса – 240 кілограмів,
  • дальність пуску – до 86 кілометрів.

Експерти зауважують, що Ababil має кілька модифікацій, зокрема, з інерційною системою наведення (за координатами) та з оптико-електронною системою наведення на ціль.

Пуски Ababil здійснюються з платформи, на якій розміщено пускові контейнери у кількості 8 штук.

Інших відомостей у відкритих джерелах про Ababil немає. Єдине доступне зображення цієї ракети – фото макета на московській виставці.

Якщо ж Росія справді отримає балістичні ракети малої дальності Ababil іранського виробництва, то зможе використовувати цю зброю для ударів по наших військах на фронті. І натомість "вивільнить" певну кількість С-300, які зараз використовуються як "ерзац-ОТРК" для обстрілів наших прифронтових міст,
– припускають експерти Defence Express.

Як заявляють самі іранці, ракети Zolfaghar можуть нести боєголовку вагою 590 кілограмів, яка розрахована на відокремлення на проміжному етапі. Це ускладнює її виявлення.

Характеристики Zolfaghar:

  • тип – балістична ракета малої дальності,
  • довжина корпусу – 10,3 метра,
  • стартова маса – 4615 кілограмів,
  • діаметр – 0,68 метра,
  • дальність пуску – до 700 кілометрів.

Ця зброя нібито має підвищену точність влучання. Ракети цього типу також можуть мати касетну БЧ.

Іран міг передати Росії ракети Zolfaghar
Такий вигляд має ракета Zolfaghar / Фото з соцмереж

Ракети Zolfaghar виготовляються підприємствами зі структури КСІР. Цю зброю розробили у 2016 році, а вперше застосували вже у 2017 році. Це сталося під час боїв у східній провінції Дейр-аз-Зор у Сирії.

Експерти Defence Express зауважили, що ракети Zolfaghar мають значно більшу руйнівну силу, ніж російські "Точка-У", С-300 та "Іскандер".

Якщо восени 2022 року, коли Україна вперше опинилася в ситуації масованих комбінованих ракетно-дронових російських атак на цивільну інфраструктуру, вітчизняна ППО не могла перехоплювати балістичні цілі, то нині вже має такий досвід. Ба більше, неодноразово повторила його, зруйнувавши міф про "російську балістику", проти якої нібито немає протидії. Виявилось, що є.

  • Нею стали західні системи PATRIOT і SAMP/T. В умілих руках українських вартових неба західні системи показали свою ефективність та вже стали частиною героїчного епосу спротиву російській агресії.
  • Іранські ракети нічим не кращі за російські, а тому їх також можна перехоплювати та знищувати.

На жаль, сучасних систем ППО в України досі недостатньо. Наразі ми фактично закрили небо лише над великими містами. Саме в небі над Києвом були перехоплені російські надзвукові "Кинджали". При цьому ще в листопаді 2022 року українські ППО перехопили мінімум 3 балістичні ракети "Іскандер-М" у небі над Дніпром. Допомогли їм в цьому старі радянські комплекси С-300П і С-300В1.

Прикрити небо над всією Україною неможливо. Особливо прифронтові ділянки або території на кордоні з Росією чи окупованими територіями. Варто розуміти, що для того, щоб перехопити таку ракету – потрібно не лише мати належні засоби, але також потрібно опинитися у потрібному місці в потрібний час.

Ракета перебуває у польоті лише кілька хвилин чи навіть десятки секунд і навіть не завжди на неї можуть просто зреагувати системи тривоги. Саме цим і користується ворог та активно застосовує для атак балістичні ракети малої та середньої дальності.

Дальність дії іранських балістичних ракет
Дальність дії іранських балістичних ракет / Інфографіка Defense Express

Водночас питання точності самих ракет – це, напевно, останнє, що цікавить Москву. Скоріш за все цей параметр не дозволить їх використання для "точкових" ударів, а це означає вірогідну ціль для них у вигляді великих населених пунктів з метою терору,
– зауважують у Defense Express.

Це грізна зброя, яка завдає великої шкоди. Ці снаряди можуть бути касетними, осколково-фугасними й навіть термобаричними, вони мають велику зону ураження та "накривають" площу, що еквівалентна кільком футбольним полям, або залишаючи після себе воронку глибиною у 8 – 10 метрів, або випалюючи все у радіусі десятків метрів.

Саме за допомогою "Іскандерів" росіяни атакували драмтеатр у Чернігові у вересні 2023 року, а також здійснили теракти в Слов'янську, Костянтинівці, селі Гроза на Харківщині, вбили військових 128 бригади на Запорізькому напрямку.

Росія запускає "Іскандери" мало не щодня, й наразі кількість цих ракет обмежена (у серпні 2023 року ГУР повідомляло про приблизну кількість у 270 одиниць). При цьому використання ракет "Іскандер-М" – дуже дороге "задоволення". За приблизними оцінками, вартість одного снаряду становить 3 мільйони доларів.

Проте навіть це не головне – Росія через санкції не може повноцінно виробляти свої ж ракети – це в будь-якому разі штучна, фактично нині вже саморобна збірка. Все це впливає на якість і кількість. У цій ситуації гірші за характеристиками, проте, дешевші іранські аналоги можуть допомогти Росії тримати взятий темп і продовжувати робити терор as usual. Саме тому росіянам стали дуже потрібні Fateh-110 і Ababil. Перші – як замінник для "Іскандерів", другі – як заміна для ракет С-300.

Втім, навіть якщо Іран все ж наважиться порадувати Путіна, для України потенційна поява іранських ракет на фронті стане неприємним фактом, але не несподіванкою. До цього готувалися й саме про це, зокрема, говорили на останніх засіданнях у форматі "Рамштайн".

Україні необхідно посилювати ППО та активніше завдавати ударів по місцях дислокації російських ОТРК, не лише в Криму чи окупованих частинах материкової України, але й по території Росії. Союзники ж України мають посилювати тиск на Іран та інших союзників Росії.