Дрібні, але помітні: НВ опублікувало список 100 найцікавіших малих підприємств України

Сутність бренду учасника, унікальність і переваги продукту чи послуги, потенціал і впізнаваність – основні критерії, за якими бізнеси відбирали до сотні. Увесь список фіналістів та детальніше про топ-5 – читайте далі.

Зверніть увагу Як організувати промокампанію на раз-два-три: легко, швидко, влучно

5 найцікавіших малих підприємств

Сотню фіналістів проєкту відібрала експертна рада. Серед них вона виокремила 5 найцікавіших бізнесів.

Good Bread from Good People

Столична пекарня Владислава Мелащенка, колишнього лікувального педагога, працевлаштовує людей з ментальною інвалідністю. У пекарні працюють, зокрема, люди з розумовою відсталістю, аутизмом та синдромом Дауна.

В Україні для таких людей закрита більшість можливостей самореалізації та роботи. Вважається, якщо у людини розумова відсталість або аутизм, то працювати вона не зможе. Але це неправда. Наші працівники печуть кекси, печиво та кіші під наглядом професійного пекаря,
– йдеться на сайті пекарні.

Засновник Good Bread from Good People вважає своєю місією дати роботу таким співвітчизникам, щоб вони не йшли до психоневрологічних інтернатів, у яких часто порушують їхні права. "Я відкрив пекарню, щоб люди йшли працювати і мали якесь життя. Це дуже важливо", – наголошує підприємець.

Наразі у пекарні працює 23 людини. Історія підприємства починалась 4 роки тому з інвестиції у 150 тисяч гривень. Спершу пекарня виготовляла лише кекси, а зараз пече торти, печиво, тарти – загалом понад 40 позицій.

Ціни відповідають середнім прайсам крафтових пекарень, зокрема:

• морквяний кекс із горіхами (700 грамів) – 340 гривень;
• лимонний – 300 гривень;
• мигдалевий – 500 гривень;
• французький яблучний тарт – 550 гривень.

Підприємець зізнається, що основний канал продажу – В2В, тобто реалізація продукції іншим компаніям. Замовлень наразі вистачає – пекарня працює щодня, а загалом бізнес Мелащенка зростає на 30% щороку.

Останні півтора року Good Bread from Good People вдається бути прибутковим бізнесом. Засновник переконаний, що соціальний проєкт не обов'язково повинен існувати на гранти або благодійні внески, і цілком може заробляти, хоча й не завжди це буває легко.

Люди вже сприймають нас більш адекватно, ніж раніше. Коли ми тільки-но відкрились, мені казали: "А навіщо ти це робиш? Вони ж плюють у кекси". Я багато розмовляв, пояснював. Зараз всі розуміють, що нічого подібного не відбувається. Але це робота на роки,
– розповідає Мелащенко.

Читайте також Український стартап відмовився від гранту в 50 тисяч доларів: засновники пояснили причину

Ffface.me

Нині люди більше переймаються тим, як виглядають у соцмережах, ніж у реальному житті. Таке пояснення восени дав Дмитро Корнілов, співзасновник та СЕО української компанії Ffface.me.

Щоб отримати своє зображення у цифровому одязі (наприклад, у футболці від Finch та Ffface.me) треба було спершу просканувати QR-код на ній, потім зафіксувати камерою графічний принт. Далі спрацьовує алгоритм: відкривається відповідний фільтр в Instagram, і на виході клієнт отримує відео себе самого, "вдягнутого" у чудернацьку 3D-анімацію.

Фільтри для Instagram та інших соцмереж, цифрова мода, віртуальні інфлюенсери – на таких ефектах Ffface.me заробляє цілком реальні гроші. При цьому засновник постійно наголошує: продукти його студії, що об'єднує понад 20 людей, — це ціла комунікаційна кампанія на базі фільтрів з доповненою реальністю, яка допомагає бренду просувати себе у віртуальному середовищі.

Ми отримуємо гроші не тільки за створення фільтрів, а й за те, що придумуємо, якими вони мають бути, і допомагаємо їх ефективно запускати,
– пояснює Корнілов.

Ffface.me за 2,5 року реалізувала понад 500 проєктів. Майже половина з них – протягом останнього року. Середня вартість одного проєкту становить 2 – 3 тисячі доларів, а серед клієнтів українського розробника – доволі гучні імена: Samsung, Danone, Pepsi тощо.

Mosquito Control

Комахи – це не лише біологія, але й загроза та економічні втрати: щороку у світі підтверджують 600 мільйонів випадків хвороб, котрі поширюють комарі. З них 700 тисяч закінчуються летально.

Такі цифри – виклик для Анастасії Романової та її команди Mosquito Control, яка працює над розробкою та просуванням пристрою Mosqitter. Технологія допомагає боротися з комарами, які не тільки спричиняють відчутний дискомфорт, а й подекуди переносять небезпечну інфекцію.

Варіант винаходу, що зможе винищувати набридливих комах в радіусі до 35 метрів, коштуватиме 950 доларів. Трохи потужніший, з радіусом дії до 50 метрів, буде на 200 доларів дорожчим.

Mosquito Control Романова заснувала два роки тому. Загальні інвестиції у проєкт уже сягнули 300 тисяч доларів. Винахід відзначили на щорічній міжнародній виставці споживчої електроніки Consumer Electronic Show у Лас-Вегасі та на конкурсі SelectUSA Investment Summit. Наступного року Mosquito Control планує залучити інвестицій ще на пів мільйона доларів.

Цікаво На третій рік я захотів їсти, – засновник Preply про те, чому пішов з аспірантури

Gunia Project

"Бренд виняткових речей", – так позиціонують свій проєкт дизайнерки Марія Гаврилюк і Наталія Каменська. Обидві почали працювати над ним у 2017 році. Нині асортимент Gunia Project налічує понад 14 категорій:

• кераміка з ручним розписом;
• свічки;
• хустки;
• вироби з гутного скла;
• килими;
• прикраси;
• вироби з дерева;
• столовий текстиль;
• плетені вироби.

За словами засновниць, попит на ринку перевищує нинішні виробничі можливості. У своїх колекціях дизайнерки використовують українську айдентику та результати етнографічних досліджень. Усе виконується із застосуванням технологій народних ремесел та традиційних технік.

Спочатку ми не окреслювали це як бізнес. Це було захоплення історією і культурою,
– пояснює Наталія Каменська.

Хобі поступово перетворилося на нову справу. Колекції дизайнерок розкуповують за лічені дні, а вироби відправляють у сім країн світу. У планах Gunia Project – втричі збільшити кількість закордонних партнерів та колаборацій з міжнародними брендами.

"Українські в'ялені помідори"

Звичайний український томат може бути не лише корисним, але й модним. Це вдалось довести херсонському підприємцю Андрію Бігленку, засновнику бренду "Українські в'ялені помідори".

Нині на сторінку бізнесмена ukrtomat в інстаграмі підписані майже 16 тисяч користувачів. Там Бігленко продає власну продукцію і ділиться досвідом ведення такого бізнесу, розповідає про нові смаки і рецепти страв з в'яленими томатами.

Спершу ми думали, що це буде не дуже складно. Але виявилось, що придбаних невеличких сушарок зовсім не вистачає, щоб зів'ялити більш-менш комерційний обсяг томатів. Потрібно було купити професійне обладнання,
– згадує Бігленко.

На початку створення бізнесу підприємець разом із партнером інвестував у проєкт близько 10 тисяч доларів. Упродовж перших років вони представляли свою продукцію на різноманітних ярмарках, фестивалях і проводили дегустації.

Сьогодні фірма "Українські в'ялені помідори" продає на рік понад 25 тисяч баночок цього продукту різних смаків – залежно від спецій та олії.

Товар можна знайти в невеличких крамницях, а також Бігленко співпрацює з HoReCa та періодично постачає в'ялені томати для ресторану "Канапа" Дмитра Борисова. Підприємець планує нарощувати обсяги виробництва і заходити у великі національні ритейлерські мережі.

Не пропустіть Несолодкі часи: кондитерські компанії призупиняють виробництво – до чого тут ціни на газ

Решта списку 100 найцікавіших малих підприємств україни