Про це йдеться у сюжеті програми "Настоящего времени".

Латишів, які були у складі Waffen SS, дехто у Латвії вважає борцями за незалежність країни. Тому день пам'яті легіонерів у Ризі поклали квіти до монумента свободи. Цю подію вже традиційно супроводжував пікет антифашистів.

Історик, голова Єрусалимського центру Симона Візенталя (правозахисна організація, що зокрема досліджує Голокост — 24) Єфраїм Зурроф, який декілька років до цього дня спеціально приїздить до Риги, вважає, що сприйняття латвійських легіонерів у складі SS людьми, які забезпечили незалежність Латвії, є перебільшеним.

Щоправда, організатори акції наполягали: більшість латвійців, які були у складі Вермахту, мобілізували насильно. А це заборонено Гаагською конвенцією.

Аби обійти заборону, нацисти назвали підрозділ, набраний із латвійців, "Латвійським добровольчим легіоном SS",
— пояснив історик Улдіс Нейбургс.

Тому цих людей можна вважати й жертвами історії.

Латвія засуджує тоталітарні режими, зокрема й режим нацистів у Німеччині. Але як демократична держава вона не може заборонити громадянам висловлювати свою думку.

Це день, коли певна частина громадян Латвії висловлює свою думку на історію своєї країни 1940-вих років. Згадують тих, хто був мобілізований поза їхньою волею,
— розповів професор Ризького університету імені Пауля Страдиня Денис Ханов.

За оцінками мерії Риги, у ході пам'яті цього разу взяли участь близько 800 осіб. Це менше, ніж у попередні роки.

Існує небезпека, що це використає російська пропаганда, стверджуючи, що Латвія — фашистська держава. Але це не так. Латвія не фашистська, а демократична держава. Можливо, більш демократична, ніж Росія,
— вважає Єфраїм Зурроф.

У самій Латвії вважають, що через пропаганду цей захід надто політизований і значення його перебільшено.

Читайте також: Як українці ставляться до Сталіна