Раніше фрілансери та взагалі вся сфера дистанційної роботи знаходилися у підвішеному стані, адже законодавство їх ігнорували. Але тотальний карантин змусив замислитеся про зміни. Розповідаємо про те, що змінилося для працівників і роботодавців та які проблеми приніс з собою новий закон.

Читайте також 10 людей на одну вакансію: які потрясіння очікують ринок праці у 2021 році

Що змінилося для дистанційників

Коли в Україні запровадили карантин, влада наполегливо рекомендувала фірмам та компаніям перевести свої працівників на віддалену роботу. Та все ж така рекомендація ніяк не в'язалася з чинним законодавством і це попри те, що велика кількість людей працює дистанційно вже не перший рік. Тому у парламенті швидко почали розроблювати відповідний законопроєкт, який би допоміг врегулювати це питання.

В на початку лютого 2020 року Верховна Рада все ж підтримала проєкт Закону № 4051 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи".

В Україні довгий час було відсутнє законодавство, яке б регулювало дистанційну роботу / Фото Pixabay

Ілля Костін, партнер АО "Правовий альянс", зазначив, що раніше в Україні, акти, які регулювали питання надомної роботи були прийняті ще у радянський період, тому говорити про їх відповідність сучасним реаліям немає жодного сенсу.

Наразі ж закон ввів поняття "дистанційної роботи", тобто такої, що виконується поза робочим приміщенням, і "надомної роботи", такої, що виконується у чітко закріпленому місці.

У випадку укладення трудового договору про дистанційну роботу, працівник самостійно обирає місце здійснення роботи та може змінювати його без погодження з роботодавцем, що не є характерним для надомної роботи. Також, у випадку здійснення надомної роботи, обов'язок з належного обладнання робочого місця працівника покладається на роботодавця,
– каже Костін.

Любов Лисенко, адвокатка Адвокатського бюро "Анастасії Гурської" розповіла, що новий закон розширив можливості для укладання трудового договору з дистанційною та надомною роботою. При переході на надомну роботу укладається трудовий договір, в якому фіксується робоче місце працівника, яке не може бути змінене без погодження з власником, а про зміну робочого місця повинен повідомити завчасно.

Надомна робота допускається лише для осіб, які мають потрібні житлово-побутові умови, а також практичні навички для виконання певних робіт. Житлово-побутові умови обстежують представники роботодавця за участю профспілкового органу, а у відповідних випадках — і представників санітарного й пожежного нагляду,
– каже Лисенко.

Тобто, при надомній роботі для працівника діє загальний режим роботи, а при дистанційній роботі працівник сам розподіляє робочий час.

Ірина Бакіна, радниця юридичної фірми Sayenko Kharenko, зазначила, що кардинально новим для української юридичної площини є право дистанційного працівника на відключення – період вільного часу для відпочинку, під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок із роботодавцем, і це не вважатиметься порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни.

Важливо розрізняти дистанційну та надомну роботу / Фото Pixabay

Загалом, експерти кажуть, що цей закон позитивно вплине на збільшення кількості працевлаштованих осіб.

Андрій Швадчак, адвокат "Matviyiv&Partners", каже, що однією з переваг закону є те, що тепер працівники можуть ознайомитися з усіма документами за допомогою засобів електронного зв’язку, наприклад, електронної пошти. Тобто, більше не буде необхідності особисто приїздити до роботодавця для ознайомлення з посадовою інструкцією чи наказом про відпустку.

Також забезпечення працівника необхідними засобами для виконання роботи (ноутбуком, мобільним телефоном, тощо) покладається на роботодавця, якщо інше не передбачено трудовим договором,
– зазначив Швадчак.

Він додає, що при надомній роботі роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб доручати працівникові роботу і контролювати її виконання. Водночас при дистанційній роботі роботодавець може вимагати подання звітів про виконану роботу виключно в строк або порядок, який передбачений трудовим договором.

Які є недоліки у новому законі

Швадчак каже, що окремі положення закону належним чином не захищають права працівників та обмежують їх. Так, наприклад, надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які володіють практичними навичками або можуть бути навчені ним.

При цьому, відсутні критерії, за якими можна встановити що той чи інший працівник володіє такими навичками або може їх освоїти. Отже, можливість працівника використовувати надомну форму роботу буде залежати виключно від суб'єктивного рішення його роботодавця,
– говорить Швадчак.

Ірина Бакіна каже, що однозначно негативною є умова про укладення письмових трудових договорів про дистанційну та надомну роботу за типовою формою договору.

Особливо незрозумілою є ця норма з огляду на достатню диспозитивність у роботодавця і працівника щодо регулювання їхніх відносин при дистанційній роботі,
– зазначила Бакіна.

Новий закон допоможе збільшити кількість тих, хто працює легально / Фото Pixabay

Вікторія Ковальчук, адвокатка, партнерка компанії ESQUIRES, пояснила, що тепер ускладняється облік працівників – треба розрізняти працівників зі звичайними умовами праці, сумісників, дистанційників, надомників, працівників з гнучким режимом робочого часу, а це збільшує навантаження на кадровиків. Також з ухваленням цього закону не дуже зрозуміло, як контролювати працівників.

Критерієм розмежування надомника та дистанційника має стати також сфера діяльності. Зрозуміло, що ручна праця, робота на станку чи робота з клієнтами особисто потребує закріпленого робочого місця, але в інших випадках така необхідність під питанням,
– говорить Ковальчук.

Вона додала, що дивною видається норма, за якою роботодавець зобов’язаний вести списки надомників окремо за статевою ознакою. У законопроєкті причини такого поділу не зазначаються, тому не зайвим було б провести антидискримінаційну експертизу.