Перша трансплантація легень в Україні
28 вересня усі дороги вели до лікарні швидкої допомоги у Львові. Цієї новини чекала вся країна. У повітрі стояв стійкий медичний запах, а ще – напруга. Напругою були наелектризовані і знервовані відвідувачі, і самі лікарі.
До теми "Тато дав шанс на життя": українець врятував чоловіка, подарувавши йому своє серце
Але насправді все почалося задовго до 28 вересня 2021 року.
Торакальний хірург ЛКЛШД Ігор Гуменний пригадав, як вперше побував на операції у кардіології.
Я побачив, як серце зупинилося, хірурги зробили свою роботу, а в кінці операції воно почало працювати. Пацієнт загрівся, став теплим, почали працювати його легені, і пацієнт "ожив". На той час для мене це було великим потрясінням,
– пригадав лікар.
А далі Ігор Гуменний вчився приборкувати серцеві ритми, у різних клініках України. А потім навчав цього ж колег із Кабула. Але бути просто кардіохірургом він не захотів.
І це було не просто бажання, яке можна втілити розпочавши навчання. Адже ще 10 років тому трансплантація легень це було щось із сфери фантастики. Але у Ігоря Гуменного була сильна мотивація.
Такі пацієнти запам'ятовуються на все життя. Вона була з районного центру. Їй було 19 років, вона важила 40 кілограмів, і мала дуже важкий діагноз. Вона була дренована до 15 разів, 15 трубок було в її грудній клітці. Їй треба було трансплантація легень. Їм, звичайно, нічого не вдалося, і ця дівчинка загинула.
"Ці останні дні, я фактично був біля неї, вона мене дуже вразила, і тоді словосполучення трансплантація легень, для мене було щось космічним. Взагалі таке виконується, напевне, на іншій планеті, але не у той час в Тернополі чи в Україні", – додав Гуменний.
Насправді не "на іншій планеті", і не іноземні хірурги вперше в Україні пересадили легені. А через 15 років після смерті цієї дівчинки – сам Ігор Гуменний.
Читайте також Історії перших трансплантацій в Україні: унікальні кадри з операційних
Ніч з реципієнтом перед трансплантацією
Львів, 28 вересня 2021. Ніч була неймовірно довгою за відчуттями. Віктор і його дружина помітно нервували. Вперше за багато часу.
Страшно на початках, а потім цей страх притупляється, колись тебе пробиває більше колись менше, але ти весь час перебуваєш в напрузі,
– розповіла дружина реципієнта Алла.
Віктору 56 років, і він отримає нові легені. Свої знищила хвороба – бульозна емфізема. Через неї він вже 3 роки не покидав власної оселі. Він задихався, зробивши хоч 2 – 3 кроки.
Реципієнт Віктор з дружиною / Фото 24 каналу
Єдина надія Віктора була на трансплантацію, але її досі не робили в Україні, а коштів на закордонну клініку у сім'ї не було. Він перший кому пересадили легені тут. І тривало це більше ніж 10 годин.
Я чекав цієї миті 2,3 року, я мріяв про це довго і не вірю, що цей день настав. Головне, аби пацієнт пережив цю важку операцію, щоб дожив і насолоджувався життям у майбутньому, це найголовніше,
– підкреслив Ігор Гуменний.
Насправді усього цього б не відбулося, якби не один чоловік. Йому було лише 54. Інсульт забрав у нього життя. Дружина дала згоду на донорство і тим самим врятувала 5 інших людей. Серед них і 12-річного хлопчика.
Лікарі провели 5 трансплантацій завдяки донору / Фото 24 каналу
Пересадка дорослого серця дитині
Максимчику лише 13. Прогнози хлопця були вкрай невтішні, єдине лікування – трансплантація. Під відділенням кардіохірургії батьки просто не знаходять собі місця.
У Максима в липні 2021 року раптово трапився інсульт. Дала про себе знати спадкова недуга, від якої померли двоє його братів. Два тижні в реанімації на Волині. Два тижні в реанімації Львівської лікарні швидкої допомоги. І ось, надія на порятунок дитини зміцнішала.
12-річному Максиму провели трансплантацію / Фото 24 каналу
"Вночі нам подзвонили і сказали, що є серце для нашого сина. Це страх, просто страх, я не можу передати це словами. Велике спасибі, дякуємо вам, це люди з великим серцем, дякуємо що дали серце нашій дитині", – поділились батьки юного реципієнта.
В операційній перебували майже пів сотні лікарів. Як зазначив кардіохірург Інституту серця Борис Тодуров, у хлопчика була надскладна ситуація. Він перебував у критичному стані.
Операцію проводять десятки лікарів / Фото 24 каналу
У нас серце дорослого донора, ми вперше пришиваємо дитині. І в нас є велике неспівпадіння по розмірах, по діаметру судин. Тому доводиться адаптувати,
– розповів під час операції Борис Тодуров.
28 вересня 2021 року було безкінечно довге. І безкінечно багате на хороші новини. Після закінчення операції лікарі констатували: "Серце хороше, здорове, лягло добре. Геометрично все".
Рідним Максима повідомили, що операція минула успішно / Фото 24 каналу
Пройшло зовсім небагато часу і Максимко став не єдиною дитиною в Україні, якій пересадили серце від посмертного донора. За 2 тижні після його операції, так само, у Києві врятували дівчинку, однолітку хлопця.
Рекомендуємо Як Церква ставиться до трансплантацій: дивовижні історії порятунку
Що таке родинна трансплантація
Взагалі діти у всіх списках очікування є пріоритетом. Та попри це діток, які потребують пересадки, – десятки. Звісно є альтернатива – родинна трансплантація, але донори не завжди є сумісними.
Одним із перших в Україні кроки в родинній трансплантації робить Західноукраїнський дитячий медцентр. Одну пересадку від тата до 13-річної доньки там провели навесні. Вдруге за скальпелі лікарі з цього шпиталю взялися влітку.
Реципієнтка Дар'я Тернавщенко зі своїм батьком-донором / Фото 24 каналу
Пацієнткою стала 13-річна Дар'я Тернавщенко. У дівчини відмовили нирки. В останній день літа Дар'ю готували до операції. Пересадка від родинного донора була спланована заздалегідь. Цим вона і різниться від посмертної трансплантації.
Донором для дитини став її тато.
Дуже добре, що дали такий позитивний результат, що я зміг для своєї доньки стати донором,
– підкреслив донор Максим Тернавщенко.
Трансплантація дарує життя
Але найважливіше, у всіх цих історіях, що Віктор дихатиме на повні груди, крутячи колеса не тільки на реабілітаційному велосипеді. А Максимко закінчить школу, і, можливо, таки стане лікарем, як обіцяв своїм кардіохірургам.
Максим з батьками після вдалої трансплантації / Фото 24 каналу
Дарія з батьком проживуть ще багато років. І матимуть вони це все завдяки проєкту про трансплантологію в Україні, на який так довго чекала країна.