Про пересадку найважливішого органу людського тіла – серця – читайте у третьому випуску унікально проєкту 24 каналу про трансплантації "Даруючи життя".
У минулі програмі Як Церква ставиться до трансплантацій: дивовижні історії порятунку
З чого починається операція
За традицією, перед початком складної операції лікарі вшановують хвилиною мовчання людину, яка віддає свої органи, йдучи з життя. Зазвичай, операційна переповнена, адже за кожним рухом кардіохірургів стежить щонайменше 20 пар очей.
З усіх присутніх вони першими забирають серце чоловіка, родичі якого дали згоду врятувати іншу людину.
Операційна під час пересадки серця переповнена / Фото 24 каналу
Унікальна історія трансплантації серця
Іван Григорак, який переніс трансплантацію, перед її початком не приховував хвилювання. За словами друзів, ситуація була критичною, адже чоловік змінювався просто на очах.
Керівник відділення кардіохірургії Клінічної лікарні швидкої допомоги Львова Роман Домашич розповів, що фракція викиду у пацієнта була дуже низькою. Однак йому пощастило, адже він отримав нове серце.
Коли кардіохірурги отримують серце, не можна зволікати ані хвилини. За словами Романа Домашича, термін консервування розчином, впродовж якого його можна кудись довезти, становить 180 хвилин.
Для кардіохірургів перед операцією важлива кожна хвилина / Фото 24 каналу
Хто став донором серця
Донька 56-річного донора Ольга розповіла, що він був найчуйнішою та найдобрішою людиною у світі. Вона припустила, що батько сам би захотів стати донором.
Рана Ольги ще зовсім свіжа, та попри біль жінка розуміє, що її рішення було надто важливим для таких, як Іван.
Татова частинка ще буде жити... Дасть комусь шанс на життя,
– поділилася Ольга.
Рішення доньки донора стало дуже важливим для іншої людини / Фото 24 каналу
Чому колись трансплантації раптово зникли
Насправді усі трансплантації не тільки у Львові, а й в Україні могли б зараз й не відбуватися. Якби це сталося, то тоді б, наприклад, реципієнт Іван вже ніколи б не мріяв про танець на випускному у доньки.
Олександр Лінчевський – один з тих, хто працював над створенням відповідного закону під час діяльності Уляни Супрун. Її команда добре розуміла, що їхня робота матиме ефект робота не одразу.
Усе через те, що закон – це не тільки папери й організація роботи, а першочергово моральна та етична сторона.
З 90-х років, після того, як першого лікаря звинуватили у тому, що він розібрав людину на частини, а лікарі розпродують і спеціально крадуть органи, це – тавро. Оцей абсолютно безглуздий термін "чорний трансплантолог" вигаданий медійниками.
Олександр Лінчевський
Ексзаступник міністра охорони здоров'я
Початком не тільки суспільних, а й моральних змін став Майдан. Та навіть після таких радикальних втручань у національну ментальність ухвалення закону про трансплантологію проходило нелегко.
За словами Лінчевського, тоді спротив аргументували тим, що в Україні триває війна, а отже лікарі вилучатимуть органи у загиблих бійців і продаватимуть їх за кордон.
Варто прочитати Історії перших трансплантацій в Україні: унікальні кадри з операційних
Втім, зміни таки настали. Вже у 2018 році Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який сприяв впровадженню системи трансплантології в Україні. Тоді відповідне рішення підтримали 255 нардепів.
Який момент операції є найважчим
Коли тіло реципієнта готують до пересадки нового серця, то опускають до мінімуму температуру його тіла та підключають до апарата штучного кровообігу.
У момент, коли відбувається операція, цей апарат виконує функцію серця і легень. Відключають дихання, забирають серце і відбувається насосна й оксигенуюча функція до моменту, поки не запуститься своє серце,
– розповів Роман Домашич.
Під час операції пацієнта підключають до апарата штучного кровообігу / Фото 24 каналу
Момент, коли останні хвилини операції добігають кінця, є найважчим. Особливо, коли нове серце вже у грудях, але монітор не видає жодного звуку.
Найщасливіший момент лікаря хірурга-трансплантолога – це коли ти виконав трансплантацію, пересадку й перші ритми серцебиття. Це дуже позитивні емоції.
Роман Домашич
керівник відділення кардіохірургії ЛКЛШД
Життя після трансплантації
Іван Григорак, який переніс операцію, розповів, що коли розплющив очі, то дуже хотів води. У нього трохи боліла грудна клітка, але душа це все поглинала і він був на сьомому небі від щастя.
"О 5:00 встаю, проходжу лісом на повні груди, задишок немає, йду як буря. Ввечері, коли сонця немає, йду в ліс і так на день 12 кілометрів", – розповів чоловік.
Іван Григорак переніс трансплантацію серця / Фото 24 каналу
Від операції пана Івана минув лише місяць, але чоловік світиться від щастя. Тепер він щодня проходить великі відстані, хоча ще місяць тому не міг зробити й 2 кроків.
Органайзер з таблетками, дієта, відпочинок та контроль тиску й кисню – така реабілітація в Івана на найближчі пів року. Пігулки чоловік тепер вживатиме завжди, але це невелика ціна за повноцінне життя – таке, яке може бути й в інших.
Найбільша проблема – відсутність донорів
У Клінічній лікарні швидкої допомоги Львова у листку очікування на нове серце перебуває 50 – 60 людей. Він постійно оновлюється. На жаль, багато хто не встигає отримати нове серце.
Дитинка 12 років і вже має дилатаційну кардіоміопатію і є всі абсолютні покази. Найближчим часом треба пересадити серце, вона має масу 42 кілограми, тож їй вже можна пересаджувати доросле. Без пересадки їй лишилося пів року – рік.
Роман Домашич
Керівник відділення кардіохірургії ЛКЛШД
Насправді найбільшою проблемою є відсутність донорів. В Україні люди мають ментально звикнути, що смерть може дарувати життя й навіть не одне – інколи це 4 – 5 врятованих людей.
"Головне, аби українці повірили, бо дуже багато, я навіть приїхав після операції, не вірять, що серце може прижитися в іншій людині", – запевнив Іван Григорак.