Карткові валютні операції

Згідно з даними Національного Банку України, за минулий рік фізичні особи придбали валюту на суму близько 20 мільярдів доларів готівкою та 4,5 мільярдів доларів у безготівковій формі.

Читайте також Долар суттєво "просів" у ціні: що буде з валютою далі

Експерти вважають, що зручність та розвинена платіжна інфраструктура з часом зроблять безготівкові транзакції та управління заощадженнями значно більш комфортними, зокрема у безготівковій формі.

Членкиня правління Sense Bank Інна Тютюн відзначає ключову тенденцію минулого року: зростання частки валютообмінних операцій у рамках карткових транзакцій.

Динаміка цих операцій відповідає тенденціям, зафіксованим Національним банком України щодо купівлі та продажу валют фізичними особами. Пік активності був досягнутий наприкінці 2023 року, а в середньому за рік частка таких операцій склала 7,2% від загального обсягу всіх карткових транзакцій.

Що зумовило попит на валюту

Інна Тютюн пояснила, що на це вплинуло зниження розриву між офіційним та готівковим курсами стримувало валютний попит.

У підсумку різниця між обсягами проданої та купленої фізичними особами іноземної валюти почала різко скорочуватися. А у червні та липні навіть було зафіксовано позитивне сальдо: українці продали валюти більше, ніж придбали. Крім того, продавати сформовані валютні накопичення українців стимулювали високі ставки за депозитами в гривні та реалізація відкладеного споживчого попиту,
— пояснює Тютюн.

Тютюн нагадує, що в другій половині 2023 року НБУ проводив заходи з лібералізації валютного ринку, що призвело до зближення безготівкового та готівкового курсів. Це сприяло переходу онлайн-купівель валюти в готівкову форму та зменшенню попиту на інструмент "Придбання валюти під депозит".

Проте, ринок валютообміну зріс шляхом готівкових операцій. У грудні минулого року було встановлено багаторічний рекорд чистих покупок.

Валюта конкурує з гривнею

Валюта конкурує з гривневими депозитами як інструмент заощадження. Інна Тютюн пояснює це на прикладі світового досвіду: зростання оптимізму та впевненості у майбутньому знижує потребу в заощадженнях, стимулюючи споживчий попит та кредитування, а в періоди високої невизначеності люди схильні заощаджувати більше. Інфляція також впливає на ці рішення.