У Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку переконані, що на початковому етапі створення нової структури необхідна участь держави, але згодом її частка може бути зменшена.
"Об'єктом часто рейдерських дій була саме державна власність, державні пакети акцій, тому напевно було б не правильним дати можливість державі як основному акціонерові в країні в течії якогось часу брати участь в депозитарії для того щоб забезпечити захист своїх прав та інтересів як акціонера", - каже голова ДКЦПФР Дмитро Тевелєв.
До того ж, учасники ринку погоджуються з розмежуванням функцій обліку цінних паперів і проведення розрахунків та клірингу. Водночас, міжнародні фахівці переконані, що участь держави у створенні центрального депозитарію має бути зведена до мінімуму, крім того, держава не повинна фінансувати цей процес.
"Наявність вже двох функціонуючих депозитаріїв з участю і представників держави, і представників ринку - на цьому етапі частка держави повинна бути мінімальна, тобто держава може виступати міноритарним акціонером, велика частка власності повинна належати учасникам ринку", - каже старший фінансовий спеціаліст Світового банку Анжела Пригожина.
Зауважимо, наразі в Україні працюють два депозитарії - Національний депозитарій України, головним акціонером якого є Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, та Всеукраїнський депозитарій цінних паперів, одним з власників якого є Нацбанк.