Ефективність витрачання грошей екологічного податку сильно відрізняється у різних регіонах країни. Області з найбільш високою концентрацією промисловості, які викидають в атмосферу великі обсяги СО2, витрачали на природоохоронні заходи у 2017 році мізерні суми. Наприклад, Запорізька область витратила 0 відсотків від зібраного екоподатку, Луганська – 0,3 відсотка, Донецька – 1,1 відсотка.
І навпаки, регіони з порівняно благополучною екологічною ситуацією витрачали за цільовим призначенням до 80 відсотків отриманих від екоподатку засобів: Тернопільська область – 70,2 відсотка, Чернівецька – 58,3 відсотка.
Різні органи по-різному підходять до вирішення даного питання
Швидше за все, тут ми маємо справу з проблемою точного відображення витрат на навколишнє середовище у статистиці. Складається враження, що різні органи по-різному підходять до вирішення даного питання.
За підсумками 2017 року Державне казначейство повідомило про загальні витрати місцевих бюджетів на охорону навколишнього середовища на суму 2,6 мільярда гривень. Водночас якщо взяти дані статистичного збірника "Бюджет України 2017" і підсумувати відповідну статтю видатків місцевих бюджетів, виходить 189,2 мільйона гривень.
Ймовірно, Казначейство відображає використані гроші як "витрати на охорону навколишнього середовища", тоді як місцеві бюджети фактично направляють ці фінансові ресурси на інші цілі. Цей факт лише підкреслює проблему ефективного використання грошей екологічного податку в Україні.
Верховна Рада підняла з 1 січня 2019 року ставку податку на викиди вуглекислого газу з 0,41 грн/т до 10 грн/т. Промислові підприємства України повинні будуть сплатити у 25 разів більше екологічного податку, ніж раніше. Чи підвищиться ефективність використання цих грошей?