Кремінь запевняє, що для школярів з окупованих територій треба зробити доступними електронні підручники та дистанційні мовні курси, щоб вони могли підготуватися до вступу. “Так ми зможемо їх залучити до навчання в українських університетах”, – вважає він.
Важливо Їхала через Росію і нікому не розповідала, що вступаю в український виш, – абітурієнтка з ОРДЛО
Мовний омбудсмен розповів, що співпраця із закордонними українцями дала зрозуміти, що однією з найбільш проблемних тем залишається питання забезпечення українських громад якісними підручниками.
За його словами, сьогодні закордонні українці Америки, Європи, Австралії у більшості навчаються за застарілими підручниками або такими, які не проходять належної експертизи.
Якщо ми говоримо про реінтеграцію закордонних українців, яких ми чекаємо і в наших вишах, то потрібно думати й про те, на яких підручниках вони вчаться та опановують українську мову за кордоном,
– каже Кремінь.
Але він також відмітив, що рідною мовою починає дедалі більше спілкуватися школярі та студенти. На його думку, сьогодні для чималої частини молодих українців спілкування українською стало модним та природнім.
До слова, в соцмережах поширився фейк про те, що з 1 вересня у школах скасовується навчання через карантин. Проте у МОН цю інформацію спростували та запевнили, що освітній процес триватиме.
Раніше міністр запевнив, що школярі розпочнуть навчання в повноформатному режимі, без дистанційних уроків. Там сподіваються, що навіть за високого рівня захворюваності учні 1 – 4 класів та учні інклюзивно-ресурсних центрів зможуть ходити до школи.
Текст публікації Тараса Кременя:
Окремо хотів би наголосити на проблемі обмеження функціонування державної мови на тимчасово окупованих територіях України. Відсутність навчання українською мовою в окремих районах Донецької та Луганської областей, а також в Криму – це вагома перешкода для вступу до українських вишів. Саме тому сьогодні дуже важливо розвивати систему дистанційної освіти для учнів, що мешкають на окупованих територіях.
Зокрема, для таких дітей мають бути доступними електронні підручники та дистанційні мовні курси, адже належна підготовка школярів з окупованих територій – це запорука того, що ми зможемо їх залучити до навчання в українських університетах.
Співпрацюючи із закордонними українцями, можу сказати, що однією з найбільш проблемних тем залишається питання забезпечення українських громад якісними підручниками. Сьогодні закордонні українці Америки, Європи, Австралії у своїй переважній більшості навчаються за застарілими підручниками або такими, які не проходять належної експертизи. Якщо ми говоримо про реінтеграцію закордонних українців, яких ми чекаємо і в наших закладах вищої освіти, то потрібно думати й про те, на яких підручниках вони вчаться та опановують українську мову за кордоном.
Із найприємнішого хотілося б відмітити, що рідною мовою починає дедалі більше спілкуватися шкільне юнацтво та студентство. Так сьогодні для чималої частини юних українців спілкування українською стало модним та природнім.
Переконаний, освіта — це основа майбутнього української нації. Саме тому якісна українська освіта є одним із головних пріоритетів держави. Тому давайте разом дбати про те, щоб не порушувалися права дітей на навчання державною мовою і щоб з кожним роком грамотною українською спілкувалося якомога більше молоді.
В переддень державних свят – Дня прапора і Дня Незалежності України – зичу Вам міцного здоров’я, професійного зростання, успішної молоді та міцної держави. Нехай новий 2021-2022 навчальний рік буде результативним та успішним!