Що таке професійне вигорання? Термін емоційного вигорання з’явився у 1974 році, коли психіатр Герберт Фрейденберг помітив виснаження у волонтерів психлікарні. Тепер цією проблемою активно займаються науковці.
До теми Як освітянам взяти відпустку: її види, умови надання та компенсації
За дослідженнями вчених, частіше вигорають спеціалісти, які працюють у системі "людина – людина". Бо часто це робота в напруженому ритмі з емоційним навантаженням.
А відсутність належної фінансової та моральної підтримки, потрібність вести документацію тощо призводять до відчуття знецінення власної роботи. Людина може відчути, що вона не несе соціальної користі суспільству.
Як розпізнати професійне вигорання
Емоційне вигорання – це стан виснаження, коли людина втратила сили, почуттів радості та задоволення від життя.
За словами психологині Світлани Ройз, якщо хочеться опинитися на безлюдному острові хоча б на 15 хвилин, то це вже ознака початку вигорання.
Так, методика "Моє професійне дерево" Людмили Галіциної допомагає проаналізувати своє ставлення до роботи та оцінити ризики вигорання.
Суть методики
Поділіть аркуш навпіл:
- з одного боку потрібно написати 20 пунктів, за що ви вдячні своїй роботі,
- а з другого – 20 пунктів, за що робота "вдячна" вам.
Так, одна сторона покаже, скільки задоволення приносить учителювання, а друга – наскільки педагог себе цінує та за що, на його думку, мають цінувати на роботі.
І якщо в першій колонці буде замало пунктів (5–8) – то це дзвіночок, що є напруження. А коли замало пунктів у другій колонці – потрібно шукати, чому педагог себе не цінує.
Вигорання вчителя / Фото ukr.life
Етапи вигорання
- Інкубаційний період (її ще називають фазою медового місяця) – коли є бажання працювати в піднесеному настрої, самовіддача, ідеалізація роботи.
- Стенічний синдром – коли у вчителя зростає напруження, зникає почуття гумору, виникає злість. І цей етап потребує впливу – потрібно піклуватися про себе.
- Астенічний синдром – коли бракує сил на злість, присутня апатія, безсилля, “опускаються руки”, хочеться плакати. На цьому етапі варто просити про допомогу колег.
- Фаза дезорганізації – тут вже вчителеві може знадобитися професійна допомога лікарів.
"Аби протидіяти вигоранню, варто постійно думати про те, як можна подбати про себе, щоб не втратити здатність відчувати", – кажуть експерти.
У цьому випадку Світлана Ройз пропонує маленькі кроки: вчасно вийти із контакту; зупинитися, щоб постояти біля вікна; випити води або з’їсти цукерку тощо.
Пришвидшують учительське вигорання деякі стереотипи про педагогів:
- учитель завжди має бути спокійним і стриманим;
- вчитель має приховувати почуття;
- педагог має жертвувати собою: цілковита віддача роботі чи школі без права на особисте життя й інтереси;
- учитель має бути в телефонному чи онлайн-доступі поза навчальним процесом.
Як уникнути вигорання
Практика "дві хвилини тиші"
Під час роботи в класі вчитель завжди перебуває в насиченому інформаційному середовищі, а його мозок потребує впорядкування інформації.
Тож, наприкінці роботи у педагога часто може з’явитися почуття шуму в голові. І щоб відпочити та впорядкувати накопичену інформацію, потрібно побути 2 хвилини в тиші (без телефону, гаджетів, інших людей тощо).
До теми Емоційне вигорання вчителів: як школа може зменшити вплив стресу
Учительське ставлення до учнів
Учитель може втрачати свою силу, коли починає піклуватися про учнів, як про своїх дітей. Є таке очікування в суспільстві: роль "другої мами" для дітей. Однак, це забирає багато енергії.
Учитель – провідник у зовнішні території дитини, а батьки – у внутрішні. Якщо педагог виконуватиме їхню роль, то учень почне проєктувати все зі своєї родини на нього, це впливатиме на процес навчання,
– кажуть експерти.
Облаштуйте робоче місце приємними дрібницями
Для того щоб швидко відчути баланс під час уроку, можна користуватися зовнішніми засобами.
Зокрема, це можуть бути приємні дрібниці: улюблена картина з гарними пейзажами, статуетка, що нагадує про відпустку, фотографія тощо. Варто їх розміщувати так, щоб вони були в зоровому доступі.
Знайдіть нові ресурси для накопичення сил
Щоб бути в стані балансу, варто знати, звідки черпати сили. І тут є кілька каналів:
- Візуальний – дивитися фільми, споглядати пейзажі під час прогулянки; відвідувати вистави чи музеї. Тобто дивитися на все, що тішить око.
- Тілесний – усі дії, які вчитель робить для тіла: фізична активність, спорт, прогулянки, масаж, ванна, танці.
- Аудіальний – пісні, музика або навпаки тиша.
- Нюховий – приємні запахи квітів, аромат кави чи свіжої випічки тощо.
- Канал стосунків – спілкування з приємними людьми та друзями, підтримка сім’ї, психолога.
- Інтелектуальний – здобуття нових знань і вмінь.
- Канал інтуїції – духовні практики, медитації, молитви.
За словами психологів, під час роботи вчителі використовують 1 – 2 канали, тому й починається вигорання. Для того, щоб отримувати енергію, важливо після роботи користуватися незалученими каналами.