Його ігнорування призводить до дефіциту абітурієнтів математичних і технічних спеціальностей. Внаслідок чого великі промислові підприємства, які є основою національної економіки, вже сьогодні відчувають кадровий голод.
Підсумком цього засідання, має стати Національна стратегія розвитку освіти на 2022–2030 роки – така думка експертів.
Зараз діє указ президента від 25 червня 2013 року "Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року". Також важливо опрацювати питання розробки та затвердження Державної програми "Учитель" на 2022–2030 роки. Подібна програма вже у свій час затверджувалася урядом – ще в далекому 2002 році,
– сказав експерт у сфері освіти Андрій Черних.
Він додав, що такі речі необхідно зробити для поліпшення ситуації з підготовкою і державною підтримкою вчителів і середньої освіти, в цілому, в країні.
Розробка стратегії розвитку професійно-технічної освіти, за словами експертів, має стати наступним важливим кроком. Важливе державне значення має система профорієнтації в школах: проводити відповідні тести на визначення навичок і схильностей учнів, "днів відкритих дверей" на заводах і фабриках, яких, на жаль, зараз мало.
Питання профільного навчання школярів в останніх трьох класах також на вершині списку. Потрібно дати учням можливість поглиблено вивчати ті предмети, до яких у них лежить душа, і які будуть корисні для них в подальшому навчанні у вищих або професійно-технічних установах. Важлива проблема, що потребує вирішення вже зараз – інвестиції в матеріально-технічне оснащення навчальних аудиторій, яке безпосередньо впливає на якість одержуваних знань.
Експерти підкреслюють, що, перш за все, державі потрібно популяризувати математико-технічні спеціальності, щоб показувати молоді та їхнім батькам, що математичні, інженерні, технічні та наукові спеціальності – перспективні, і майбутнє – саме за ними. Україна потребує саме таких кадрів, що виливається в гідні суми зарплат, одержуваних фахівцями цього профілю.
Якщо ж зазначені кроки не будуть зроблені, Україна ризикує в майбутньому залишитися без великих промислових підприємств. Оскільки ті вже зараз відчувають дефіцит молодих кваліфікованих фахівців.