Документ вона назвала "закономірним явищем в умовах постколоніального розвитку України з її неукраїнською політичною псевдоелітою". Передумовою до появи законопроекту соратниця Олега Тягнибока назвала "зміна етноструктури" сходу і півдня України за допомогою репресій та геноциду корінного етносу — українців. Документ, який суттєво розширює права російської мови в Україні, в цілому Фаріон назвала "правом на моральну деградацію, дегенерацію та Яничарством".
Право на вибір мови спілкування і вивчення, право вважати себе двомовною людиною активістка "Свободи" порівняла з правом "напиватися, обкурювали, колотися, лихословити, бути хамом і виродком". Особливої критики з боку Фаріон удостоїлася 7 стаття законопроекту, яка проголошує російсько-українське двомовність національним надбанням України. На її думку, двомовність не "історично склалася", а стала спадщиною "московської окупації, репресій, геноциду, змішаних шлюбів, заборони української мови, спланованої і природньої міграції".
Російськомовних жителів України активістка "Свободи" назвала "спадщиною колишнього колонізатора", для яких треба створювати нові умови життя, за яких вони рано чи пізно заговорять на українській мові і виберуться з "общєпонятного" глухого кута історії.