Про це патріарх розповів у коментарі ТСН.

Читайте також: Вимагали розповісти, що люди кажуть на сповіді, – Філарет про контроль КДБ над церквою

За його словами, тоді у Радянському Союзі обирали ставлеників КДБ і політбюро, а оформляли все це через помісний собор, на якому брали участь єпископи, представники духовенства, монастирів, духовних учбових закладів і миряни. Як підкреслив священнослужитель, вони голосували, але вже знали, за кого треба голосувати.

І от, коли в 1990 році помер патріарх Пимен (патріарх Московський і всієї Русі у 1971-90 роках – 24 канал), мене обрали на синоді місцеблюстителем. І це обрання було для членів синоду та для влади несподіваним. Чому несподіваним – бо у КДБ вже було обрано митрополита Ленінградського Олексія, а тут несподівано на священному синоді мене обрали місцеблюстителем. А той, хто ставав місцеблюстителем, автоматично ставав патріархом Московським і всієї Русі. Та на соборі архієрейському я відчув, що я – небажана особа на московському престолі. І сталось так, що мене не обрали, бо було вже підготовлено іншого. Я спокійно це сприйняв, без всякого хвилювання,
– пригадав Філарет.

Також він зауважив, що міг стати Московським патріархом, якби не підписав звернення постійних членів синоду до першого та останнього президента СРСР Горбачова.

"Відбулося таке – члени синоду дізнались через КДБ, що голова ради у справах релігії Харчев хоче їх всіх з синоду виключити, окрім мене. Постійні члени синоду звернулись до мене, щоб я підписав звернення до Горбачова щодо звільнення Харчева. Політбюро не хотіло його звільняти, а КДБ навпаки було проти нього, і це тягнулось дуже довго. Я підписав, і оскільки звернувся весь синод, було вже тяжко на це не реагувати, його зняли. Коли згодом я з Харчевим зустрічався, він питав мене, чому я підписав звернення про його звільнення. Я сказав – підписав тому, що Ви порушуєте церковні канони, а я не можу піти проти церковної традиції. Він тоді мені сказав – ми ж готували вас на патріарха Московського. Тобто, політбюро готувало мене, а КДБ – митрополита Олексія. Я міг би стати патріархом Московським, якби не підписав звернення. Як мені сказав Харчев, цей би лист без мого підпису розглядався би як бунт синодалів проти патріарха. А оскільки підписи були від всіх, то розглядався він як спільна позиція", – зазначив екс-очільник Української православної церкви Київського патріархату.

Крім того, патріарх переконує, що з КДБ мали контакти всі без виключення архієреї Московського патріархату.

"Не було архієрея, який не був би в контактах з КДБ, бо сама система була такою, що неможливо було інакше керувати церквою. Для того, щоб навіть призначити єпископа, кандидатуру треба було узгодити з КДБ. Якщо ви виступаєте проти рішення КДБ, то єпископа ви поставити можете, але його не зареєструють і він не матимете єпархії. Тоді ще існувала реєстрація не тільки єпископів, а й кожного священика. Без реєстрації ніхто не мав права служити. Або ви виконуєте вимоги влади – або ви не будете існувати", – розповів Філарет.

Читайте також: Яке майбутнє очікує на Філарета після створення об'єднаної Православної церкви України

Також він стверджує, відколи Україна стала незалежною державою втручання СБУ жодного немає.

"Ми спілкуємось. Але нічого не узгоджуємо. Між КДБ та СБУ існує колосальна різниця. Тоді ми не могли нічого без рішення спецслужб робити, а тепер ми можемо робити все, що вважаємо за потрібне, навіть якщо це СБУ не подобається", – підсумував батько Української церкви.

Нагадаємо, раніше Філарет розповідав, що йому як предстоятелю Української православної церкви Київського патріархату свого часу надходили пропозиції повернутися до Російської православної церкви.

Хто такий Філарет? Це третій предстоятель Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП), Патріарх Київський і всієї Руси-України (1995 – 2018). Його справжнє ім’я – Михайло Денисенко. Народився він 23 січня 1929 року на Донеччині.

Є випускником Московської духовної семінарії Російської православної церкви. У 1950 році прийняв чернецтво. У 1992 році взяв участь у відновленні автокефалії — Української православної церкви Київського патріархату.

У 1997 році Московська патріархія з політичних мотивів наклала на нього анафему. Хоча, за словами самого Філарета, анафема накладається за єресь, за розкол, за відступлення від морального вчення християнського чи за грубе порушення канонів, натомість він "нічого цього не робив, тому претензій з цього боку бути не може". 11 жовтня 2018 року Вселенський патріархат зняв анафему як з Філарета, так і з предстоятеля Української автокефальної православної церкви митрополита Макарія.

Філарет звинувачує РПЦ у порушенні законів. Як наголошує він, Москва незаконно до себе приєднала Українську, Грузинську, Молдовську та церкви країн Балтії. У березні 2013 року від імені Української православної церкви Київського патріархату закликав українців і поляків до взаємного прощення за трагедію польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни. Також відомо, що він мав непогані взаємини з колишнім головою УГКЦ Любомиром Гузаром.

хроніка останніх подій навколо патріарха філарета: