The Financial Times спробував розібратися в тому, яким країнам були важливі стосунки з Венесуелою.
Зі смертю президента країни її курс навряд чи радикально зміниться - зважаючи на те, що наступник Чавеса, Ніколас Мадуро, цілком підтримує політику свого попередника.
Але Уго Чавес був один. Як довго зможе протриматися вибудуваний режим без нього біля керма - ніхто передбачити не може.
Смерть Чавеса вплине на кілька авторитарних режимів
Свого найсильнішого союзника втратили Болівія, Нікарагуа і Еквадор.
Росія втратила одного з найбільших покупців зброї і союзника у міжнародній політиці. Наприклад, Венесуельська національна асамблея проголосувала за встановлення дипломатичних контактів з Південною Осетією. Зробивши це, Венесуела приєдналася до блоку Росії, Нікарагуа та маленької острівної країни Науру - єдиних держав, що погодилися мати стосунки з відірваною від Грузії територією. Таким чином Чавес намагався підтримати добрі стосунки з Кремлем.
Іран більше не має союзника в антиамериканських акціях.
Китай не буде мати проблем з закупівлею Венесуельської нафти, але без Чавеса у нього можуть забрати право першочергового покупця на цю нафту. До слова, перемога Чавеса на виборах в жовтні 2012-го була забезпечена, зокрема, і роздачею безкоштовних пральних машин та мікрохвильовок з Пекіна.
Найбільше проблем смерть Чавеса може принести Кубі.
Ні з якою іншою країною Чавес не співпрацював настільки тісно, як з Кубою. Він навіть використовував термін Венекуба (Venecuba) на позначення єдності союзу. За чутками, 5 тисяч політичних та військових радників Куби служать у венесуельському уряді та армії.
Ще під час хвороби венесуельського президента на Кубі за нього хвилювалися не менше, ніж на батьківщині.
Чому Уго Чавесом так переймалися саме кубинці?
Бо смерть венесуельського лідера обійдеться Кубі набагато дорожче, ніж смерть її ж Кастро. Адже останній давно передбачив механізм переходу влади до брата Рауля Кастро в разі власної смерті. Більше того, Рауль є реальним керівником країни останні 7 років.
Зі смертю Чавеса Кубі потрібно шукати нові способи фінансування.
Адже гроші, які держапарат країни отримував від померлого президента, були рятувальним тросом, що допомагав правлінню Кастро триматися на плаву.
По-перше, Венесуела підтримувала Кубу нафтою: більше 100 тисяч барелів на день, які доставляли за зниженими цінами. Щедрість Чавеса випереджала потреби Куби. За неперевіреною інформацією, уряд Кастро перепродував біля 40% нафти з Венесуели. Нафту від Чавеса в інтернеті навіть називали "Віагрою для Куби".
По-друге, між країнами існують сотні проектів по співпраці - від спільних підприємств до угод у судноплавстві, а також неймовірні суми інвестицій. Фідель Кастро оцінив дохід від бізнес-відносини з Венесуелою у 7 мільярдів доларів річно. Налагодження стосунків з Чавесом у 94-му було спритним ходом Кастро для підкріплення режиму після розпаду СРСР.
Чи будуть спільні проекти продовжено, невідомо.
Тож смерть Уго Чавеса може призвести до серйозних політичних перерозподілів у світі.