Скандал з "Укроборонпромом"

Журналісти-розслідувачі програми "Наші гроші" зібрали докази багаторічної схеми вимивання сотень мільйонів гривень з українського оборонного комплексу. В цій схемі – друг і партнер президента, член Ради нацбезпеки Олег Гладковський. Його 22-річний син Ігор – один з основних фігурантів попилу. Друг Ігоря Гладковського Віталій Жуков, який "оформлює документи, заносить відкати". Жуков три роки пропрацював у концерні, був навіть помічником директора. У 2014 році він звільняється з державного сектору і переходить у приватний. Серед організаторів – голова державного оборонного концерну Павло Букін і "спеціаліст з контрабанди" Андрій Рогоза. Андрій Рогоза – ще до народження тріо з Жуковим та Гладковським – заробляв на сумнівних оборонних контрактах. Відкати від групи отримували керівники десятків заводів концерну. У правоохороних органах у цього угруповання був взагалі абонемент на недоторканість.

Читайте також: Повний випуск розслідування читайте тут: Відмивали шалені суми за "металобрухт" з РФ: шокуючі деталі корупційних схем в "Укроборонпромі"

Центральною фірмою їхнього масштабного "бізнесу" стала компанія "Оптимумспецдеталь" ("Оптима") – фірма-прокладка, яка отримала від державних бронетанкових заводів близько 100 мільйонів гривень.

Бізнес полягав у тому, щоб за згоди державного оборонного концерну втридорога продавати заводам цього самого концерну контрабандні запчастини до військової техніки, зокрема з Росії. Часом продавали такі неякісні запчастини, які доцільніше назвати металобрухтом.

Перший заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олег Гладковський звернувся до правоохоронних органів із заявою. Він просить перевірити опубліковану в журналістському розслідуванні інформацію про незаконні угоди у закупівлях для ЗСУ. Окрім цього, він попросив тимчасово припинити його повноваження як першого заступника секретаря РНБО.


Член РНБО Олег Гладковський

Його син Ігор Гладковський буде судитись із авторами розслідування, оскільки, за його словами, звинувачення є безпідставними, засновані на фейкових листуваннях. Матеріальних претензій він ні до кого не має, вимагатиме лише спростування недостовірної інформації.

В "Укроборонпромі" вважають, що розслідування є некоректним, оскільки журналісти не вказали джерел її отримання та здійснили маніпулятивний виклад окремих розрізнених даних. "Підкреслюємо, що журналісти програми "Наші гроші", які маніпулятивно використовували закриту інформацію кримінальних розслідувань, повинні звертатися за її перевіркою до першоджерел", – заявили у концерні. Ну, і судитись із журналістами вони також планують.

Читайте також: Скандал в "Укроборонпромі": що відомо про фігурантів схеми

Ключове, що потрібно знати: НАБУ проаналізує інформацію про корупцію в оборонній сфері, викладену в журналістському розслідуванні. Але нічого не гарантують, оскільки, за їх словами, розслідування корупції в оборонній сфері складні і специфічні.

Дивіться відео про масштабні оборудки навколо "Укроборонпрому":

За інформацією журналістів програми "Наші гроші", кримінальне провадження порушилі і Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Крім того, команда пообіцяла опублікувати більше доказів 27 лютого.

Вирок Зайцевій і Дронову

Київський районний суд Харкова виніс вирок Олені Зайцевій та Геннадію Дронову у справі резонансної смертельної ДТП, що трапилася 18 жовтня 2017 року. Тоді на вулиці Сумській у Харкові зіткнулися автомобілі Lexus і Volkswagen Touareg. Першим авто керувала 20-річна Олена Зайцева, другим – Геннадій Дронов. Від зіткнення авто Зайцевої відлетіло на тротуар і на смерть збило групу пішоходів. У страшнійї аварії загинуло шестеро осіб, та ще п'ятеро отримали поранення.

Читайте також: ДТП у Харкові: брата Зайцевої позбавили водійських прав

Судовий розгляд тривав більше року і завершився 19 лютого. За цей час відбулося близько 60 засідань. Під час дебатів у справі 19 лютого і Зайцева, і Дронов визнали свою вину в ДТП. 26 лютого Зайцеву і Дронова засудили до 10 років позбавлення волі.

Окрім 10 років позбавлення волі, Дронова та Зайцеву також позбавили водійських прав на 3 роки.

Також, вони повинні виплатити 6 мільйонів гривень компенсації сім'ям загиблих в автокатастрофі – по одному мільйону кожній родині жертв трагедії.

Суд визнав пом'якшуючими обставинами щодо Зайцевої її "щире каяття, яке виразилося у відшкодуванні шкоди кільком потерпілим". У той же час невизнання провини Дроновим суд вважає спробою уникнути відповідальності.

У залі суду були присутні постраждалі Світлана Виниченко, Юрій і Людмила Фабріс, Ігор Берченко та Оксана Берченко, Оксана Нестеренко, Микола Пономаренко, Тінатін Шевцова. Під час засідання Зайцевій стало погано, тому її довелося вивести з залу.

Скасування статті про незаконне збагачення

26 лютого Конституційний суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення. Ця стаття зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їхніх доходів і доходів членів їхніх сімей. Якщо ж чиновник не міг довести джерела доходів, то повинен був нести відповідальність – аж до кримінальної. Найтяжче покарання – ув’язнення на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

Читайте також: Справа про незаконне збагачення Омеляна: коментар САП і самого міністра

Такий висновок суду мотивований тим, що норми кримінального законодавства повинні бути ясними і недвозначними, повідомило джерело в Конституційному суді. Адже через притягнення до кримінальної відповідальності може бути обмежена свобода людини та інші її конституційні права і свободи.

У Конституційному суді кажуть, що законодавча конструкція статті про незаконне збагачення "допускає звинувачення, засновані на припущеннях". Крім того, вона містить розпорядження, які регламентують процес доведення, хоча це відноситься до сфери кримінального процесуального законодавства.

Мовиться про кримінальну статтю, де сказано, що якщо людина, на яку покладені державні функції, не може підтвердити законність придбання своїх активів, то вона може бути позбавлена волі.

Кого сьогодні в Україні підозрюють у незаконному збагаченні?Підозри за цією статтею оголошені екс-виконувачу обов'язків голови Державної фіскальної служби Мирославу Продану, міністру інфраструктури Володимиру Омеляну, екс-чиновнику Генпрокуратури Дмитрові Сусу, екс-військовому прокурору сил АТО Костянтину Кулику. А ще справи про можливе незаконне збагачення відкриті щодо лідера Радикальної партії Олега Ляшка та заступника голови СБУ Павла Демчини.

Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні ввели у 2015 році. Це було однією з вимог Євросоюзу на виконання Плану дій з візової лібералізації. А ще це було одним із зобов’язань України перед Міжнародним Валютним Фондом.

Найтяжче покарання за незаконне збагачення – ув’язнення на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна.

На сьогодні Національне антикорупційне бюро розслідує 50 кримінальних проваджень за цією статтею.

Хто вимагав скасувати статтю про незаконне збагачення? Подання до Конституційного суду про визнання статті неконституційною подала велика група 59 народних депутатів України. Їхні інтереси в КС представляє нардеп з "Народного фронту, глава регламентного комітету Павло Пинзеник. Він часто виступає в парламенті проти притягнення до відповідальності нардепів-корупціонерів, і сприяє зриву голосування за скасування недоторканності.

Наслідки скасування статті про незаконне збагачення:

  • прокурори будуть зобов'язані закрити і здати в архів понад 20 справ НАБУ про незаконне збагачення. Ці справи були відкриті протягом 3 років;
  • держслужбовці, які подавали декларацію про доходи за останні 3 роки, по суті отримали алібі. Адже навіть якщо закон відновлять у чинній редакції, держслужбовців не можна буде притягнути до відповідальності – закон не має зворотної сили;
  • на щастя, для правоохоронців не все втрачено, адже у Кримінальному кодексі збереглася стаття 366 про відповідальність за недостовірне декларування. Ця норма також дозволяє ефективно карати будь-якого держслужбовця і депутата.