Спроби замахів на Порошенка
У 2018 році Управління державної охорони запобігло 11 замахам на Президента України Петра Порошенка. Задля цього працівники УДО завжди співпрацюють із СБУ, поліцією та розвідкою. Така співпраця усіх правоохоронців відбувається під час підготовки до заходів за участю великої кількості людей, особливо там, де перебувають особи, які охороняються, заявив керівник УДО Валерій Гелетей.
Читайте також: Замах на Порошенка: Луценко розповів, з чого Рубан планував вбити президента
"Перед тим, як безпосередньо розпочати захід, ми вже маємо інформацію про те, що нас там очікує, і які заходи мають бути. Ми встановлюємо рамки, металошукачі, через які проходять люди, аби виявити небезпечні та заборонені предмети. Також працюють кінологічні групи", – розповів Гелетей.
Однак офіційно про усі 11 замахів суспільству не повідомляли. Залишається вірити керівнику УДО.
Що відомо про замахи, які готували на Петра Порошенка?Перший замах, про який сповістили джерела в СБУ, на президента планували скоїти 22 серпня 2017 року під час візиту Порошенка на Харківщину. Тоді про те, що планується такий злочин, до СБУ телефоном сповістив анонім. Виявити місцеперебування аноніма спецслужби не зуміли. Правоохоронці почали розслідувати кримінальну справу як "Замах на життя державного діяча".
Про підготовку другого замаху на президента стало відомо у березні 2018 року. Тоді генпрокурор Юрій Луценко заявив, що екс-переговірник щодо обміну полоненими Володимир Рубан планував убити Порошенка із гвинтівки "Топаз", яку виготовляють тільки проросійські бойовики на Донбасі. Свої плани Рубан обговорював ще у грудні 2017 року із нардепом Надією Савченко. Разом вони і випробували відповідну зброю на полігоні. На сьогодні обоє перебувають під арештом у справі про замах на президента, підготовку терактів у Києві та підготовку збройного захоплення парламенту.
"Захист" Путіна
Президент Російської Федерації Володимир Путін заявив, що створення ПЦУ не має ніякого стосунку до віри. Додавши, що ініціатори "нового церковного проекту в Україні" грубо втручаються у церковне життя. Відтак Росія готова "захищати" українських вірян.
Читайте також: Кирил назвав процес надання Томосу для України "судом Божим"
Президент РФ цинічно назвав створення Православної церкви України "проектом, який не має стосунку до віри, а наскрізь фальшивий і пов'язаний з боротьбою за владу".
А ще говорить, що йому дуже "сумно, що в нього виявився втягнутий і Константинопольський патріархат."
Ініціатори (закону – ред. 24 канал) немов вчилися у безбожників минулого століття, які виганяли вірян з храмів, труїли і переслідували священнослужителів. Москва залишає за собою право реагувати на порушення релігійних прав, і робити все для захисту прав людини,
– кинув Путін.
Вірогідно, слова "захист" в Росії має інше трактування, ніж у решти світу. От тільки пригадати цих "захисників" у контексті подій 2014 року на Донбасі. Тоді Володимир Путін теж заявляв про "захист" російськомовних українців у вже окупованому Донбасі та анексованому Криму. З того часу не одна сотня українських військових загинули, ще більше зазнали поранень, а тисячі людей змушені були покинути свої домівки.
Відповідно до даних ООН понад чотири мільйони осіб, зокрема більш ніж 1,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб, страждають від безпосередніх наслідків збройного конфлікту. Якщо взяти дані за останні два місяці (аби проілюструвати, що, попри відсутність активних бойових дій, війна триває, і люди продовжують гинути і на шостий рік збройного конфлікту), то від грудня 2018 року 14 цивільних осіб загибло, 36 було поранено.
Путін так "захищав" Донбас, що перетворив його на руїни
Та повертаємось до ПЦУ. Поки Кремль розкидається "захистом", який в Україні нікому не потрібен (радше потрібен захист від самого Путіна), Міністерство юстиції України офіційно зареєструвало як релігійну організацію Київську митрополію Української Православної Церкви (Православної Церкви України). Сталося це 30 січня 2019 року. Пропонуємо пригадати, як Україна отримувала Томос у яскравих кадрах. Що б там не говорили у Росії, оголошення незалежності Української церкви є не просто важливою подією для нашої країни, а історичною.
Звільнення Зураба Аласанії
Голову Національної суспільної телерадіокомпанії України Зураба Аласанію звільнили з посади. Звільнення відбулося попри те, що в Аласанії ще не закінчився відповідний контракт.
"Щойно Наглядова рада Суспільного більшістю голосів проголосувала за дострокове розірвання контракту з головою правління ПАТ НСТУ Зурабом Аласанією. 9 за, 3 проти", – повідомила член Наглядової ради Суспільного телебачення Світлана Остапа.
Читайте також: Як змінилось українське суспільне мовлення за рік існування
Відповідно до джерел 24 каналу ініціатором звільнення Зураба Аласанії є український журналіст та член "радикальної" партії Олега Ляшка – В’ячеслав Козак.
Сам Зураб Аласанія повідомив, що про причини його раптового звільнення з посади не знає.
Зазначимо, що наглядова рада вже призначила виконувачем обов’язків глави Суспільного члена правління НСТУ Миколу Чернотицького. Конкурс із відбору нового очільника оголосять на наступному тижні.
Хто такий Зураб Аласанія? Керівником Суспільного мовлення Зураба Аласанію обрали 10 квітня 2017 року строком на 4 роки (до 2021 року). Таке рішення ухвалила Наглядова рада Національної суспільної телерадіокомпанії України. До обрання на цю посаду Аласанія був гендиректором Національної телекомпанії України, проте у 2016 році подав у відставку. Однією з причин свого рішення він назвав фінансування проведення Євробачення-2017 з бюджету, призначеного на суспільне мовлення в Україні. Один з останніх дописів Аласанія на Facebook-сторінці присвятив джинсі. Він наголосив, що "суспільний мовник – не розміщує приховану рекламу. Ніяку – ані комерційну, ані політичну."
