Здешевлення валюти можна зупинити зростанням ВВП не 3%, а на 6-8% або залученням прямих інвестицій вдвічі більшими від минулого року.
Що впливає на курс
На обмінний курс гривні впливає торговельний баланс держави, інфляція і політика НБУ
Щоби розібратися, що очікує національну валюту в кінці року і на початку наступного, ми нагадаємо, які є стратегічні причини формування курсу гривні.
Фінансист екс-заступник голови НБУ Олександр Савченко виділяє наступні: інфляція, торговельний платіжний баланс (притік та відтік валюти з країни), монетарна політика Нацбанку і співпраця з Міжнародним валютним фондом.
Баланс
Торговельний платіжний баланс – це різниця між тим, скільки Україна купує і продає на зовнішніх ринках. Протягом 10 років держава менше продавала, аніж купляла.
Як повідомляли у Нацбанку, у цьому році тенденція залишається негативною. За дев’ять місяців імпорт перевищує експорт на 3 мільярди гривень.
Читайте також: У Нацбанку пояснили, чому українці масово скуповують іноземну валюту
Якщо країна має торговельний дефіцит, то його потрібно покривати резервами НБУ, кредитними коштами або інвестиціями. Поки немає серйозних надходжень від інвесторів, Україна відшкодовує дефіцит резервними коштами, говорить економіст Центру Разумкова Василь Юрчишин. За 10 місяців офіційний резерв виріс на 3 мільярди доларів і становить 18,7 мільярда, тому кошти є.
Торговельний дефіцит не завжди тягнув гривню донизу. Валютний курс був до 2013 року стійкий, на рівні 8 гривень, бо тодішнє керівництво витрачало значні кошти на його підтримку,
– нагадав експерт.
Інфляція, НБУ та МВФ
Сировинна українська економіка дуже залежить від ситуації на зовнішніх ринках. Курс національної валюти та показники інфляції чутливі до цін на нашу сировину. Інфляція в Україні має немонетарний характер, тому вплив Нацбанку на її показники дуже обмежений. Прогнози на інфляцію оприлюднюють, але здебільшого вони не виправдовуються, коли ринок переживає стрибки.
В минулому році ціни на харчові продукти були відносно низькими. А в цьому році відбувся стрибок на світових ринках: виросла ціна на молоко, зернові, сири та м’ясо в результаті це привело до подорожчання в Україні.
Крім того, з інфляцією є інша проблема, яка більше стосується не обмінного курсу безпосередньо, а надходжень до бюджету і впливає на торговельний баланс. У нас інфляцію порівнюють один раз на рік. Але протягом року вона може зростати нелінійно, і бюджетні надходження можуть скластися не такими, як передбачає уряд.
Співпраця з МВФ впливає на обмінний курс опосередковано. Поки немає продовження співпраці, репутація країни перед інвесторами погіршується. Вони гальмують потік інвестицій, а подекуди це навіть стимулює їхній відтік. Очевидно, що до кінця року Україна не отримає транш МВФ, тому що Київ не виконав усіх вимог організації щодо економічних реформ.
Сезонні коливання
Активність населення і великого бізнесу впливає на курс гривні протягом року
Крім тенденції до зменшення вартості гривні, протягом року фінансисти спостерігають сезонні коливання. Безпосередньо на них впливає економічна активність населення і бізнесу.
Читайте також: В Україні виявили фальшиві банкноти: НБУ проводить вилучення
Після новорічних свят відбуваються масові виплати: українці отримують "13 зарплату", премії та бонуси. Зайві кошти традиційно заощаджують купівлею валюти, що збільшує попит. У квітні-травні курс долар помітно дешевшає, однак все одно не повертається до попереднього рівня.
Паралельно руху коштів населення є інше явище, пов’язане з великим бізнесом, що змінює вартість гривні протягом року.
Левова частина українського експорту – металургія та сільське господарство мають свої технологічні цикли. Виробники зацікавлені, щоби восени курс гривні впав, бо вони отримають більше гривні для закупівлі необхідного обладнання та продуктів для виробництва. У бізнесу з’являється можливість затримувати виторг, знецінюючи гривню. В кінці серпня гривня знову повертає собі попередню вартість.
Врятувати гривню
Гривню можна врятувати економічним зростанням та прямими інвестиціями
Економічне зростання ВВП 1-3% фактично не вплине на поточний обмінний курс. На думку екс-міністра економіки Богдана Данилишина, зміцнити гривню у цьому році допоможе зростання прямих іноземних інвестицій. НБУ говорить про залучення 39 мільярдів доларів на вересень цього року.
Данилишин вважає, що для позитивного ефекту для економіки в цілому і зміцнення гривні, інвестори мають вкладати щороку від 60 до 100 мільярдів доларів. При цьому економіка повинна зростати на 6-8% з року в рік. Українські банки володіють значними ресурсами приблизно 100 мільярдів гривень. Уряд повинен стимулювати фінустанови, аби вони почали щедро кредитувати бізнес.
Експерти погоджуються, що в найближчі кілька місяців гривню очікує незначне падіння. До кінця року екс-заступник керівника НБУ Олександр Савченко прогнозує дещо менші показники знецінення гривні – 27-28 гривень/долар. А на початок року курс може скласти 26-29 гривень за долар.
Нинішня позиція уряду щодо встановлення планки на рівні 29,3 гривні є негативною для економіки та грає на здешевлення гривні.
Савченко пропонує законодавчо закріпити гнучкий коридор вартості долара, принаймні у межах кількох гривень. Це дасть можливість іншим факторам більш суттєво впливати на курс. При цьому уряду та НБУ потрібно залишатися нейтральним.