Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Хорватія, Грузія, Україна: "закон про реінтеграцію Донбасу" та досвід інших країн

      А от закон, який умовно називають "про реінтеграцію Донбасу" і досі чекає на підпис президента. Завдяки документу в миротворців з'являються підстави зайти на окуповані території, оскільки їх врешті назвали такими. Та й Росія після того, як Президент підпише документ, нарешті офіційно стане агресором. Зате про саму реінтеграцію у документі не йдеться.

      Місяці бурхливих обговорень, кількасот правок та пленарний тиждень ухвалення знадобилося законотворцям, аби врешті решт ухвалити так званий закон, який одні називають "про деокупацію", інші ж – "про реінтеграцію". За досвідом повернення територій наш уряд вирішив звернутися до Хорватії.

      У червні уряди обох країн навіть створили спільну робочу групу. Бо, як відомо, Хорватія випробувала два діаметрально протилежні варіанти боротьби з сепаратистськими утвореннями.

      Перший – військовий. У 1995 році після 4 років війни Хорватія вирішує завдати масового удару по самопроголошеній "Сербській Крайні". Операція "Буря" тривала 72 години. І закінчилася перемогою над сепаратистами.

      Читайте також: Деокупація Донбасу за певних умов може обвалити рейтинг Порошенка, – соціолог

      Але силовий сценарій Україні не по зубах, розповіла балканіст Марія Кучеренко. Бо за "ДНР" І "ЛНР" стоїть Росія, яка переважає за військовою міццю Україну. Та й реінтеграції, як такої, тут проводити було непотрібно. Бо місцеве населення підтримувало хорватську владу.

      Усі серби-сепаратисти під час наступу відійшли на територію Боснії і Герцеговини. А от з іншим сербським анклавом під тиском Заходу хорвати підписують мирну угоду. І хоч вже пройшло 22 роки, тут постійно виникають сутички між сербами і хорватами. Тож цей сценарій виявився неефективним.

      Грузія ж втратила Абхазію і Південну Осетію. І хоч людям, які проживали в цих регіонах, надавали чимало пільг, цього, вочевидь, було недостатньо. В України більше шансів повернути територію, бо пройшло ще не так багато часу після їх втрати. Бо Абхазія відійшла від Грузії одразу після розвалу Союзу, Південна Осетія – у 2008 році.

      Читайте також: Експерт розкрив суть домовленостей Волкера і Суркова

      Процес реінтеграції вже почався, впевнений наш заступник міністра з питань окупованих територій Микола Гримчак. І хоч території ще під контролем окупанта, люди потрохи позбавляються їх впливу. Мовляв, комендантська година, дефіцит товарів і неможливість виїхати за кордон грає не на користь окупантів. В Україну звідти весь час приїжджають люди.

      Проте: пасивна реінтеграція перейде в активну лише після звільнення та взяття під контроль Україною окупованої території. І це стане можливо завдяки миротворцям ООН, яких і можуть відправити завдяки ухваленому парламентом закону. Потрібно лише аби президент підписав документ.

      Читайте також: Чому Росія не піде з Донбасу в 2018-му: версія політолога

      Зараз це заважає зробити законопроект "Опоблоку" про скасування закону про реінтеграцію. Голосів він, зрозуміло, не набере. Але ритуалу потрібно дотриматися. Після його відхилення Президенту вже нічого вже не заважатиме. Потрібно лише дочекатися вівторка, адже депутати цього дня виходять з канікул.

      Джерело: 24 Канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук