“Головний кіносимвол Одеси і всього сучасного українського кіно - Кіра Георгіївна Муратова - подарувала незабутні хвилини спілкування з гостями фестивалю. Крім того, на її улюбленій кіностудії проходить ретроспектива її 15 картин”, - каже журналіст Тетяна Селезньова.

Охочих поговорити з живою легендою - повна зала. Глядачі переконані - радянське кіно, як і сьогоднішнє українське, без Муратової неможливе. Її фільми непрості, багатошарові, часом незрозумілі, але в тому і магія - вони незабутні. Сама Кіра Георгіївна зізнається: чаклувати по-режисерськи мріяла з самого дитинства.

“Це в дитинстві було, мені сподобалося відчуття інкогніто. Режисер - це інкогніто, він стоїть за екраном, за лаштунками, він смикає за ниточки. Це приємне відчуття, що я стою не в центрі і мене ніхто не бачить”, - ділиться враженнями режисер Кіра Муратова.

Кіно не виховує й не змінює нікого, - впевнена режисер. Не змінює, якщо воно не в контексті часу, не “на хвилі” подій та ідей.

“У дитинстві, в ранній юності, можна думати, що мистецтво змінює світ. Якщо воно співзвучне - воно змінює, а якщо ні - те, до чого б воно не закликало, воно залишиться в студії. А так, твір мистецтва може залишитися до кінця існування людства”, - вважає Кіра Муратова.

“Фільми Кіри Муратової вічні, їх можна дивитися 10 років, через 10-20 років. Я придумав цю ретроспективу, я відібрав ці фільми для ретроспективи, я вмовив Кіру представляти це кіно. Кіра Муратова - планета в кіномистецтві. Вона перекладає на мову кіно такі речі, як душа, совість”, - розповідає координатор програм Міжнародного Одеського кінофестивалю Ян Юсім.

У рамках ретроспективної програми глядачі подивилися як перші роботи Муратової, зокрема, “Короткі зустрічі” з Володимиром Висоцьким, так і її нові стрічки - “Мелодію для шарманки” із Ступкою та Литвиновою. Усі 15 стрічок, які зняла Кіра Муратова - це унікальний товар, кажуть знавці. Адже в професії вона завжди залишається собою і знімає лише те, що їй справді болить.