Як пише Financial Times, Банк розвитку Китаю та Експортно-імпортний банк в 2009-2010 роках підписали угоди про позики для урядів і держкомпаній інших країн, що розвиваються, на щонайменше $ 110 млрд. Підрозділ Світового банку, який відповідає за аналогічні кредити, з середини 2008 до середини 2010 року виділив лише $ 100 млрд.
Це свідчить як про розмах економічних амбіцій КНР, так і про прагнення забезпечити себе імпортними природними ресурсами - зазначають експерти. Саме фінансова криза допомогла Китаю підтримати комерційні інтереси енергетичних компаній, пропонуючи кредити тоді, коли знайти фінансування було вкрай важко.
Китай обмінював кредити на нафту в Росії, Венесуелі та Бразилії, а також на індійське обладнання для інфраструктурних проектів. Якщо кредитна угода вигідна Пекіну, він пропонує кращі умови, ніж Світовий Банк, і до того погоджується на меншу прозорість з боку отримувача позики.