Таке рішення ухвалили на зустрічі 20 квітня, а наступна зустріч Тристоронньої контактної групи відбудеться 28 квітня. Про це в програмі "Що це було?" розповів очільник української делегації в ТКГ Леонід Кравчук.
Більше про це На засіданні безпекової підгрупи ТКГ домовились про механізм, що дозволить повернутись до тиші
Чому доповнення важливе
Він пояснив, що всі додаткові механізми мають доповнити документ, який ухвалили 22 липня 2020 року щодо припинення вогню на Донбасі. Однак, за його словами, домовленості не діяли, бо не було точних формулювань й відповідальностей.
На думку Кравчука, на будь-які порушення має бути реакція. Тому міжнародним представникам треба мати доступ до усіх територій ОРДЛО.
Це – крок до миру на Донбасі та крок до розв'язання інших питань. У нас буде послідовність і покроковість,
– заявив Кравчук.
Документ передбачає, за його словами, що у випадку порушення тиші й вбивства солдата – має збиратись безпекова підгрупа у ТКГ. На зустрічі обговорюватимуть конкретні випадки та ухвалюватимуть рішення.
Леонід Кравчук про доповнення документу
Кравчук розповів, що підготував відповідний документ ще 2 тижні тому й відправив його на розгляд представниці ОБСЄ Хайді Грау. Він складався з 2 частин:
- політичної заяви;
- долучення координаційного механізму реагування на порушення режиму припинення вогню.
Очільник української делегації в ТКГ пояснив, що документ відразу не обговорили, а вже 20 квітня український проєкт взяли за основу.
Це означає, що підгрупа з безпеки, яка готує документи на засідання ТКГ, приступила до конкретної роботи,
– наголосив Кравчук на одному з українських телеканалів.
На думку очільника української делегації в ТКГ, до 28 квітня підгрупа повинна завершити роботу над документом. У такому випадку його можуть затвердити на загальному засіданні ТКГ.
Що відомо про документ
- Перше читання відбулось 20 квітня, дату другого мають призначити представники ОБСЄ.
- Речник української делегації в ТКГ Олексій Арестович назвав домовленість "проривом".
- Доповнення передбачають, що спостерігачі ОБСЄ мають своєчасно верифікувати порушення, а також оцінювати "вкиди" з російського боку.