Загони позбавляють статусу юридичної особи
Відтак, рятувальники вже не зможуть надавати платні послуги, до прикладу, перевіряти обладнання на гірничих підприємствах. Завдяки отриманим коштам, кажуть рятівники, їм вдається не просити у держави жодної копійки, вчасно отримувати зарплатню і закуповувати нову техніку для порятунку шахтарів.
Робочою групою Держслужби з надзвичайних ситуацій вивчається стан справ у цих рятувальних загонах та здійснюється аналіз результатів діяльності протягом 2012 року. У регіонах, де розташовані зазначені формування, будуть підготовлені матеріали для прийняття рішень щодо вдосконалення та їх подальшого функціонування,
– йдеться у повідомленні Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Через намагання Держслужби з надзвичайних ситуацій, так би мовити, вдосконалити роботу самоокупних аварійно-рятувальних загонів, нині їх в Україні залишилося лише чотири. І якщо така політика продовжуватиметься,то рятувати людські життя скоро буде нікому. А про нову техніку, на яку держава гроші виділяти не поспішає, доведеться забути.
Прогодувати себе може Марганецький гірничорятувальний загін
Поки що прогодувати себе може Марганецький гірничорятувальний загін на Дніпропетровщині. Його створили ще 1933-го року. До місцевого та державного бюджету загін щороку платить по 5 мільйонів гривень податків, отримуючи від держави копійчане утримання. Реорганізація самоокупних рятувальних загонів в Україні стартувала після створення на базі МНС Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Рятувальники із Марганця, до слова, ліквідовували наслідки Ожидівської аварії 2007-го року. Тоді на перегоні Ожидів-Красне Львівської залізниці зійшов з колії вантажний потяг із 15-ма цистернами отруйного жовтого фосфору. Наслідки найскладніших аварій доручають ліквідовувати саме таким загонам.
За минулий рік нашим загоном було зроблено 9 виїздів, на ліквідацію надзвичайних ситуацій. З них 4 - на підземних об'єктах. Цього року вже 4 виїзди загін зробив. У тому числі 2 - на підземні об'єкти,
– повідомив помічник командира Марганецького гірничорятувального загону В’ячеслав Дяченко.
Чутки про реорганізацію Марганецького гірничорятувального загону ширяться ще з лютого цього року. Втім, жодних офіційних документів рятувальники ще не отримували.
Наміри створити Єдиний центр гірничої безпеки
Два роки тому, після кількох кривавих аварій на шахтах, уряд заявляв про намір створити Єдиний центр гірничої безпеки, аби зробити безпечнішою гірничу працю і зменшити кількість смертей шахтарів під час аварій у копальнях. Втім, урядова ініціатива залишилася на папері.
Довіряти системам безпеки на самих шахтах далі не можна. Тому що шахти у нас різних форм власності: і державні, і приватні, і орендні, і концесійні. Треба створювати єдиний центр гірничої безпеки. Встановлювати на шахтах незалежні телекомунікаційні системи контролю і спостереження, які в онлайновому режимі передаватимуть об'єктивну інформацію в такий центр. Робота складна і дорога, але маємо її зробити,
– заявив Прем'єр-міністр України Микола Азаров.
І поки українські чиновники намагаються позбавити рятувальників можливості виконувати свою роботу та роками розробляють шляхи реформування системи гірничої безпеки, чорна статистика – невблаганна. Україна щороку за видобуток вугілля платить сотнями шахтарських життів. Минулого року через аварії в копальнях загинув 121 гірник. Травмувалися у десятки разів більше – майже 4 тисячі шахтарів.