Українці живуть і працюють за Кодексом 1971 року

“Я впевнений в тому, що в цьому році цей закон буде прийнятий цією Верховною Радою”, – каже Голова Національного форуму профспілок України Мирослав Якібчук.

Українці досі живуть і працюють за Кодексом законів про працю, ухваленим ще в 1971 році. Його писали тоді, коли метою влади Української РСР була побудова комунізму або хоча б розвиненого соціалізму до 80-го року.

Те, що підприємства і цілі галузі економіки будуть контролюватися приватними власниками, від яких тепер залежать сотні тисяч робочих місць, тоді здавалося неможливим.

Сьогодні цілий ряд статей Кодексу законів про працю Української РСР просто не працюють, бо з 18 глав КЗОТу працюючими залишилися 8. З’явилося таке явище, як безробіття. Що робити з банкрутством? Заборгованість по зарплаті, моральна і матеріальна шкода, завдана працівником роботодавцю і навпаки, коли роботодавець завдав матеріальної шкоди, невчасно виплативши зарплату. Захистити себе людина праці вже не може,
– відзначає народний депутат від Партії регіонів Ярослав Сухий.

До другого читання не дійшов

Перший варіант оновленого Трудового кодексу з’явився в незалежній Україні ще в 2003 році. Але до другого читання він не дійшов через спротив профспілок. Тепер точаться дискусії навколо проекту, внесеного регіоналами Василем Харою, Ярославом Сухим та Олександром Стояном. В травні 2008 року він був ухвалений Верховною Радою в першому читанні, але законом досі не став.

Кодекс підтримують офіційні федерації роботодавців та профспілок, які спільно виробили компромісний проект. Проти – незалежні профспілки, опозиціонери, комуністи і науковці. Критики законопроекту стверджують, що новий кодекс зробить працівників беззахисними перед роботодавцем, адже документом дозволяється, зокрема, збільшувати робочий день.

Він практично зроблений під роботодавців (цей закон, – "24") і узаконює ті факти, які є у нас в суспільстві. Само собою – ненормований робочий день. Він дозволяє в односторонньому порядку роботодавцям встановлювати будь-який робочий день: 8 годин, 10 і 12 і більше,
– каже Голова Національного форуму профспілок України Мирослав Якібчук.

Науковці нагадують, що запровадження 8-годинного ліміту тривалості робочого дня базується на роботах фізіолога Івана Сєчєнова. Він звернув увагу на те, що в серцевому циклі співвідношення скорочення серця і його розслаблення складає один до двох. Тому в добі має бути 8-годинний період роботи і вдвічі більший 16-годинний період відпочинку, достатній для відновлення сил.


6-тимісячний випробувальний термін

Один з авторів Трудового кодексу Ярослав Сухий стверджує, що збільшувати тривалість робочого дня до 12 годин можна і за чинним Кодексом законів про працю. При цьому норма, згідно з якою тривалість праці має складати не більше 40 годин на тиждень, буде збережена.

Молодь, яка шукатиме свою першу роботу, може зіткнутися із шестимісячним випробувальним терміном.

“Це дає можливість роботодавцю легально створювати такі тимчасові робочі місця, які будуть тривати шість місяців, де люди працюватимуть, але не отримуватимуть за це нормальну винагороду – заробітну плату. Це дає роботодавцю таким чином заощаджувати на працівниках”, – наголосив народний депутат, УДАР Павло Розенко.

Звільняти працівників можна буде легше, швидше і дешевше.

Полегшувалася дуже суттєво процедура звільнення працівника. І це в основному стосувалося малих і середніх підприємств. Можливість звільнення працівника, виключаючи надання йому матеріальної допомоги при звільненні",
– зауважив народний депутат, УДАР Павло Розенко.

Якщо діючий кодекс вимагає попереджати про звільнення за два місяці, то, згідно з пропозиціями нового кодексу, для цього буде достатньо одного місяця, а в окремих випадках – двох тижнів. Роботодавці бачать в цьому відновлення справедливості.


Трудовий кодекс лобіюють роботодавці, – КПУ

Комуністи і незалежні профспілки стверджують, що новий Трудовий кодекс лобіюють роботодавці з тим, щоб обмежити права працівників.

Між тим, в роботодавців свої зауваження до Трудового кодексу. Заступник голови Ради Федерації роботодавців України Олексій Мірошниченко вважає неприйнятними спроби профспілок, стати "учасниками управління підприємствами", брати участь і в замовленні, і в розподілі прибутку. На участі представників профспілок в зборах акціонерів та засіданнях ради директорів наполягає Федерація профспілок.

Не згодні роботодавці і оплачувати відпустки на навчання працівників. Водночас, представники середнього і малого бізнесу скаржаться, що їх взагалі відсторонили від роботи над Трудовим кодексом.

Тим часом на вимогу комуністів, у вересні минулого рок проект Трудового кодексу був знятий з розгляду Верховної Ради. Тепер для його ухвалення це рішення має бути скасоване, або відхилений законопроект має бути знов зареєстрований і пройти перше читання. Федерація профспілок розраховує продовжити роботу над проектом кодексу, який вона узгодила з роботодавцями.

Якщо буде внесено законопроект для розгляду у першому читанні, а ми би хотіли, щоб це був той, який було підготовлено комітетом до другого читання, то зрозуміло, що роботодавці, а може вони ще більше активізуються, вкинуть пропозиції через своїх народних депутатів... Ми теж, використовуючи свої можливості, вкинемо туди”,
– каже заступник голови Федерації профспілок України Григорій Осовий.

Зі свого боку науковці-медики наполягають: ухвалювати Трудовий кодекс в старій редакції не можна.

Тим часом Україна залишається єдиною пострадянською країною, яка досі не реформувала своє трудове законодавство.