Побратими з козацької сотні назвали її Марусею, а бійці "Правого сектору" "доукомплектували" позивним Звіробій.
Під час революції гідності жінка була волонтером. Возила бутерброди, одяг та дрова. А коли почалися обстріли – організувала групу – "Допомога пораненим Майдану". Тоді вона скоординувала між собою сотні людей.
Але це був лише початок. Навесні 2014 Росія "гібридною" силою відбирає Крим, а на Донбасі в руки беруть зброю сепаратисти. Добровольці йдуть на фронт захищати Батьківщину, однак більшість зовсім не знала на військовій справі. І тоді Маруся оперативно шукає інструкторів та організовує вишкіл. Так під Києвом з’явився "Марусин полігон".
За дуже короткий час хлопців вчили влучно стріляти, вони проходили тактику ведення бою, первину медичну допомогу та саперну справу. Всіх випускників полігону називали "Марусиними ведмедями".
Читайте також: На Вінниччині волонтери просять про допомогу бійцям АТО
Їй вдавалося те, що у війську на вагу золота – створити команду. Згодом Маруся підписала контракт зі збройними силами і почала готувати на фронт десантників. 1,5 роки вона була керівником мобільної інструкторської групи в 199 навчальному центрі ВДВ, а після цього пішла служити в Нацгвардію.
Нині у жінки з’явився час, аби закінчити навчання, яке їй довелося кинути через війну. Щодня вона ходить на заняття, утім військову форму поки що не знімає.
У мене одягу цивільного немає ось на цю погоду. Я можу підірватися з ліжка зібратися за 8 хвилин і вилетіти з квартири, але це буде камуфляж. Якщо я буду підбирати цивільний одяг, то це буде дуже довго,
– розповідає Маруся.
А ще у неї нарешті з’явився час на сім’ю. Як і тисячі українців 4 роки тому вона пожертвувала особистим заради спільної мети. Бо віра в перемогу та бажання захистити рідну землю – не дозволили залишатися осторонь.