Він діятиме на всі види наземного громадського транспорту і може суттєво спростити життя киян та гостей столиці. Купуєш особливий квиток з QR-кодом, сідаєш у транспорт, вставляєш у валідатор — пристрій для зчитування, виймаєш — їдеш. Все. Для любителів карткових розрахунків пропонуються картки з системою знижок, як у метро — більше їздиш, більше економиш.
Читайте також: Китайці готують "революцію" громадського транспорту
У багатьох європейських містах така система працює уже давно, але у кожній країні є свої особливості. Наприклад, у Польщі є можливість сплатити або карткою, або монетами. І якщо ти турист без польського проїзного, а в гаманці лише паперові злоті — іди, друже, розмінюй гроші. Та якщо знати про це, до поїздки можна легко підготуватися. А як буде у нас?
Традиційні компостери у транспорті скоро можуть втратити актуальність
Автоматизована система продажу квитків на наземний громадський транспорт, безумовно, спрощує життя всім: пасажири спокійно купують талони і їдуть, куди треба. Водій везе пасажирів і дивиться на дорогу, замість того, щоб час від часу спиною продавати талончики у разі відсутності в салоні кондуктора. Кондуктори... Власне, кондукторів у цій схемі немає.
У новині про нововведення вказано, що вони будуть допомагати пасажирам розбиратися з електронним дивом. А що потім? А це не вказано. Так само не вказано і те, яким чином буде контролюватися цей електронно-пасажирський процес: "зайців" у наших автобусах-тролейбусах завжди вистачало. Втім, контролерів теж.
Система поки що проста як двері: побачив контролер відповідний візерунок із дірок на талоні — проїзд оплачено. Нема дірок чи дірки не ті — сплачуйте, будь ласка, штраф.
Якщо знов згадати Польщу, то на їхніх талонах автомат одразу вибиває час покупки. Це і перевіряють місцеві контролери, звіряючи годинники. Тому там варто спершу думати, скільки часу займе дорога, а вже потім купувати квиток з потрібним часовим проміжком. До речі, кілька років тому і у нашому київському метро була задумка зробити подібне: продавати час, а не голі жетони. Та ідея не прижилася.
У КМДА розповідають, що електронних "компостерів" у столичному наземному транспорті буде 1500 штук, їх розташовуватимуть у салонах близько до дверей. Талончики з QR-кодами можна буде придбати у терміналах, "пресах", та в Ibox — останні мають встановити на всіх зупинках.
Вартість квитка не зміниться — 8 гривень. А загальна сума реформи складе понад 360 мільйонів гривень. Бо ми того варті?
Читайте також: У Києві удвічі підняли вартість проїзду в громадському транспорті