Заява про відставку

— Наша фракція має електронний чат, де розміщені 150 депутатів, три десятка міністрів та керівників Адміністрації Президента. У ньому працює і сам Президент, і його заступники, більшість міністрів Кабінету Міністрів. У цьому чаті я розмістив заяву про те, що прошу фракцію прийняти мою відставку, через ситуацію, яка сталася під кінець минулого пленарного тижня. І справа не тільки в одіозному законі про "Реструктуризацію валютних вкладів", які б потребували 90 мільярдів гривень для задоволення проблем достатньо невеликої кількості людей. Хочу нагадати, 90 мільярдів – це обсяг військового бюджету.

— Питання не в окремих законах, якщо фракція приймає рішення, а потім їх не виконує з половиною складу – це не колектив. Це зібрання людей, котрі приймають самостійні рішення, направлені на свої егоїстичні цілі. Я сказав їм дуже просто, так само, як сказав потім президенту: "Я готовий керувати фракцією, колективом, командою, але не готовий отримувати проблеми від задоволення егоїстичних бажань або просто дурниць, які собі дозволяють окремі депутати.

— Я нагадав рішення фракції не підтримувати законопроект 15.58. Під час голосування я був у коридорі, спілкувався з пресою, і був абсолютно переконаний, що у нас буде в кращому випадку 5-6 голосів. Коли я побачив 70 — це було шоком для мене, як і для всіх інших.

Чвари у фракції

— Фракція, яка прийняла рішення не підтримувати цей закон, раптом голосує. Частина моєї вини була за цей законопроект, який загрожує фінансовою катастрофою країні. Тому, я як керівник, склав з себе повноваження. Президент спілкувався зі мною, щодо причин і мого бачення виходу. Якщо фракція буде працювати, як колектив, якщо вона буде дотримуватися прийнятих рішень — ми будемо далі працювати.

Не виключаю того, що залишусь очолювати фракцію, бо йдеться не про мене, а про те, що "Блок Петра Порошенка" є системоутворюючою фракцією у парламенті. Тобто, нам дуже потрібні голоси інших фракцій, але без голосів БПП жоден закон пройти не може

— І цим визначається наша відповідальність. Я ще раз підкреслюю не "понти", а відповідальність. На нас лежить необхідність проводити реформи. Я знаходжусь в парламенті по одній простій причині — що можу проводити ці реформи. За закон 15.58 голосувало багато мажоритарників, щоб сподобатися виборцям, які просто хотіли відзначитися популярним рішенням, розраховуючи на те, що голосів не буде. Голоси з’явилися, бо такі популісти знайшлися.

Розкол у коаліції?

— Коаліція перебуває у стані кризи, вона перестала конструктивно розмовляти між собою. З моєї точки зору, тут багато причин. Перша: координатор коаліції Олег Ляшко просто припинив збирати коаліцію, а якщо збирає, то виключно для власного самовисловлення. На жаль, вони стали не конструктивними. Друга: втома від негативів відносин парламенту та уряду. Ми приймаємо десятки законів. Нам говорять, що це дасть реформістський результат, потім виявляється, що всього цього немає, але треба знову і знову давити кнопки, бо цього вимагає МВФ і це потрібно світовому банку. Це риторика Прем’єр-міністра, який спілкується із коаліцією.

Люди втомилися від того, що немає зрозумілого плану реформ і відповідальності за прийняті рішення. Парламентська коаліція створила уряд. Уряд має мати план реформ

— Якось я говорив, що ми замість програми реформ отримали "Мурзилку" з картинками. Тоді ситуація була врятована тим, що до неї додали коаліційну угоду, яка є ґрунтовним серйозним текстом. У рамках цього уряд мав би подавати закони блоками. На моїй пам’яті блок системоутворюючих законів був поданий лише щодо питань МВС. Все решта — десятки законів, розрізаних між собою, які не можуть дати системного результату.

— І третя причина – місцеві вибори. Коаліція переформатувалася. В ній виявилося дві фракції, які мусять голосувати. Це БПП і "Народний фронт", за якими стоїть відповідальність Президента та авторитет і відповідальність Прем’єра, і інші фракції, які можуть собі дозволити гратися в опозицію, будучи в середині коаліції — "Батьківщина", партія Ляшка, і "Самопоміч". Закон "Про національну поліцію" вже на цьому тижні вийде на підпис до Президента, те саме буде з законом "Про прокуратуру".

Крісло Гройсмана

— Я тепер собі не уявляю, хто хотів би бути на місці Гройсмана. Мати справу з коаліцією, яка приймає рішення з восьмого, а іноді — з дванадцятого разу голосування дуже важко. Я б стільки разів не зміг поставити закон. А з іншого боку — провалювати ключові закони через безвідповідальне ставлення частини депутатів до своєї роботи також неможливо. Гройсман дійсно ходить на грані, а інколи і переступає за грань регламентних вимог. Не для себе, не для якихось комерційних законів, а для законів, яких потребує країна.

Доленосний закон для країни

— Банкова тут ні причому, тут країна на кону. Прийняття закону 15.58 означає крах фінансової системи країни. Йдеться про те, що технічна помилка спікера, безвідповідальність депутатів, популістські бажання десятків депутатів коаліції просто поставили на грань виживання країни. Ця ситуація явно показала, хто є гарантом інтересів стабільності країни – Президент. У цій ситуації — це був останній стоп-кран перед прийняттям "грецького закону", який би привів до грецької ситуації – до повного розпаду країни. Якщо парламент не зможе зупинити цей закон — президент беззаперечно поставить вето, чим захистить інтереси кожного українця.

Як приймаються рішення

— Каноненко не збирається монополізувати рішення фракції. Мені дуже комфортно працювати з Ігорем Каноненком і я стверджую, що я є, якщо фракція цього не скасує, керівником фракції. До останнього тижня всі рішення приймалися виключно під моїм делегуванням. У даному випадку не всі рішення співпадали з моїми, але я не знаю жодного випадку, коли якогось депутата ламали, примушували, погрожували бізнесом, або неприємностями його друзям у кар’єрі чи інших напрямках зі сторони Каноненка. Мені цього не відомо.

Як приймаються рішення — я після кожного пленарного тижня потрапляю в лікарню. Тому що це страшні дискусії, протистояння амбіцій, часто протистояння інтересів тих груп, які зібрані у цій фракції.

Перемога над "регіоналами"

— Для нас дуже важливою ознакою є те, що у нашій фракції є понад 80 мажоритарників. У Кіровограді, Одесі, Миколаєві, Херсоні, Харкові, Донецькій, Луганській областях за виключенням одного депутату з "Народного Фронту" у Харкові — немає більше ні одного депутата. Дуже легко "гавкати" про нібито союз БПП і регіоналів у Львові, у Тернополі, у Хмельницькому.

— Лише те, що у нас є 80 мажоритарників, 50 з них на Сході дало можливість створити цю коаліцію. Ми перемогли "ригів" там, ми, а не ті, хто розповідав байки про наш союз. Вони ховалися на заході України, співаючи патріотичні пісні, але ніхто з них не поїхав в Одесу, Харків, Донецьк чи Луганськ. Ми вели війну з партією регіонів і продовжуємо її вести. У тому числі — будемо раді Березенку.

Партія влади

— "Народний Фронт" — партія влади у парламентсько-президентській республіці, з повним контролем Прем’єра над фінансовими і адміністративними потоками. Можна виграти більше голів сільрад і депутатів районної ради, але програти країну. "Народний Фронт" пожертвував своїми рейтингами для того, щоб дещо зробити. Так, я дуже багато у чому не згоден з Арсенієм Петровичем, але фракція "Народного Фронту" є також системоутворююча і вона, на відміну від популістів, навіть у такій складній ситуації втративши рейтинги, не займається безвідповідальними обіцянками. Вона далі проводить складні реформи. От за це я їх поважаю.

— У своєму житті я ніколи не роблю те, в що сам не вірю. От коли я не вірю, я нікого не можу переконати. Я не виходжу на мітинги на телебачення говорячи те, що мені хтось прописує. Або те, що мені нібито потрібно сказати.

Закон про місцеві вибори

— Президентська фракція вважає цей закон необхідним для країни — зміна правил гри, відкриті списки, і відповідальність людей, обраних на територіях. Начальники штабів збираються тільки під моїм керівництвом. Ми дуже наполягаємо на прийнятті саме цього закону, за який парламент віддав близько 250 голосів у першому читанні.

— Партнери, які голосували у першому читанні, почали висувати різні вимоги: "Батьківщина", "Удар", "Самопоміч", радикали і "Народний Фронт". На цей момент ми зняли фактично, більшість зауважень і виходимо на консенсус . Ми скасували можливість блоків. Хоча з моєї точки зору — це не зовсім розумно.

"Підводні камені" місцевих виборів

— Чи приєднувати до себе "Народний Фронт", "Удар"? Ми готові йти на вибори з блоком і без блоку. Я проти того, щоби блоки забороняли, бо це не зовсім демократично. Чому ж 2-3-м мілким партіям не об’єднатися в один блок? Блок, у якого бар’єр 7% , а партія, у якої 5 – абсолютно нормально. Депутати кажуть: "це нам не потрібно, ми це зняли". Ми зняли певні моменти щодо бар’єрів. Ми вийшли на те, що одна людина у списку буде так звана недоторкана. Тобто всі висуваються по округах, а одна людина, яка веде список, автоматично проходить у разі подолання бар’єру до ради відповідного рівня.

На сьогоднішній момент не врегульованим залишається одне запитання: "Самопоміч" і радикали, якщо я не помиляюсь, вимагають заборони рекламної кампанії . Ну чесно, при всій повазі до партнерів — це якась дуже чудернацька вимога

— Тобто я прогнозую, що закон буде прийнятий і вибори відбудуться скрізь, крім Донецької, Луганської області та окупованого Криму. Я думаю, що ми перезавантажимо місцеву владу, особливо мерів великих міст, де понад 100 тисяч людей — там відбудуться вибори у два тури. Ми пишемо закони не під особистості, а під країну і два тури дадуть можливість освіжити більшість мерів, які тримають 20% виборців на соціальних подачках, а вже багато років проходять у першому турі. Наразі я не маю жодної інформації про неготовність "Удару" голосувати. Стосовно "Самопомочі" — вона поки що не виставляє таких вимог.

Обмеження президента

— Класичною партією влади сьогодні вже не може бути ніхто, бо у Президента є дуже обмежена частина влади, а після змін Конституції стане ще менше. Так, голова держави за все відповідає у очах людей, але чи може бути він повноцінною владою? Ні, вже не може. І це добре, бо ми цього добивались на Майдані. Що я зробив для партії? Ми розбудовуємо партійні структури, яких фактично не було на момент голосування за Президента Порошенка і навіть парламенту. Всі розуміють, що Президент був тягучою силою "Блока Петра Порошенка". На цей момент ми намагаємося замінити його у цій невдячній ролі. Вжє окремо рейтинг "Солідарності" і рейтинг Порошенка.

— Ми вже маємо самостійних 10%. Це не мало в українській політиці та найбільше з усіх українських партій, але президентський рейтинг набагато більший. Рік тому рейтинг БПП "Солідарність" був дійсно 1-2%. 10%, які ми маємо у відриві від Президента, показує, що ми на місцях почали показувати якість політики, яку частина людей підтримує. Я дуже цим задоволений. Правда не задоволений розміром, хотілося б більше. Але у момент такої кризи, такого відчаю серед людей ми стараємося бути центром, який дає надію і план майбутнього життя.

Місцеві ради

— Після проведення змін до конституції саме місцева рада буде мати повноту повноважень. А президент разом з Кабміном призначить лише префекта, який зможе зупиняти незаконні рішення і передавати їх на розгляд суду. Тому, якою складеться обласна рада Півдня, Сходу, Центру, Заходу звичайно дуже важливо. Нас турбує те, що поширюється опозиційний настрій. Ми розуміємо підґрунтя – це різка бідність населення, і незадоволення темпами боротьби з корупцією.Спілкування з людьми ніколи не замінить результату. Можна говорити скільки завгодно, але люди голосують кишенею і власними інтересами. Вони бачать, що на місцях чиновники не докладають зусиль до змін.

Вибори та успіх БПП

— Варто ділити опозиціонерів на дві частини: скловату, яка не горить навіть у військових діях і з нею спілкуватися нема жодного сенсу. Тобто люди, які голосують за вказівкою російського телебачення. Я назвав їх не просто ватою, а скловатою. Бо вони не горять навіть тоді, коли російська сторона розстрілює їх. З рештою людей треба працювати і ми з ними працюємо. Я впевнений у тому, що саме наша партія має докласти всіх зусиль для результатів на Сході. Я вже казав, що абсолютна більшість мажоритарників-демократів на сході України саме БПП. Опираючись на це, ми сподіваємося отримати пристойний результат. Щоб будь-які депутати обласних чи районних рад не склали загрозу для обраного нами курсу на Євроінтеграцію.

— Можна говорити про які завгодно підходи, аналізи, тенденції , але практика критерій істини. Практика така у парламенті є — найбільша фракція виграла вибори. Вона йшла до цього двома шляхами: через списки і через мажоритарки. І не можна відривати цей процес. Ми виграли ці вибори. Але це не понти, це — страшна відповідальність. Мене особисто це кожну ніч пригнічує. Я кожного вечора, особливо після парламентського дня, відчуваю страшну відповідальність за те, що найбільша фракція не відповідає тим подіям, які на неї на клали. І тільки це може бути нашим недоліком на місцевих виборах.

Зміни в уряді

— З одного боку ми робимо все, що можемо. Я принаймні точно знаю, що більшість наших депутатів роблять все, що можуть для того, аби провести зміни, які дадуть шанс на нове життя. З іншого боку — ми бачимо, що маса корисних прийнятих законів просто не працює. Їх просто не виконують. Райвідділ міліції той же, районна прокуратура та ж сама, СБУ теж саме, митники та податківці ті ж, директорат той самий, рівень життя падає, безкінечні обіцянки з телевізора. Ми приймаємо правильні закони і я в цьому глибоко переконаний. Друга наша функція контрольна – контроль за урядом. Так ось, впевнений, що ми вже сьогодні задали планку, по якій будуть відбуватися зміни у уряді.

Відставка двох міністрів означає два критерії. Перший – моральність у політиці. Міністр екології пішов у відставку через аморальні дії, неприйнятні у воюючій країні. І друге – фахова ефективність. Міністр охорони здоров’я написав заяву під нашим тиском, бо охороні здоров’я не було жодних помітних суспільству реформ. При всій повазі до пана Квіташвілі.

— Ми подали свої кандидатури. Ми підтримаємо того, кого внесе Прем’єр-міністр України. Своє бачення на кожну посаду дали ми і на скільки я знаю, не тільки ми. У багатьох міністерствах реформи лише проголошуються. Якщо й далі буде йти так — вони будуть змушені піти у відставку. Восени за цими двома критеріями буде переглянутий весь склад уряду.

Економічний ріст

— Якби не кредити від МВФ — сьогодні долар був би десь так гривень по 200. На той момент фінансова стабілізація була питанням "№ 1". Команда яка працювала в економічному блоці, змогла разом з парламентом через прийняті закони добитися відновлення фінансування України. І це зупинило падіння гривні і дало шанс на економічне відродження. Тепер, опираючись на це, у нас нове завдання – економічний ріст. Уряд кредитів має бути замінений на уряд інвестицій.

— Це можуть бути ті самі люди, які тепер можуть піти далі. Той хто не здатен залучати інвестиції — буде замінений на тих, хто здатен, але країна на одних кредитах жити не повинна. Ми пройшли цей шлях фінансової стабілізації і зараз стоїть завдання залучати інвестиції. І кожен міністр повинен розглядатися саме через цю призму.

Поліція

"Вітринна реформа патруля" — це лише перша дія нової поліції. Якщо просто їздити і показувати нові автомобілі та розповідати про те, у яких містах ще відкриється патруль — це дуже швидко закінчиться невдачею. Чому? Тому, що одна гілка поліцейського патруля, яка прищеплена до струхлявілого дерева МВС, просто зачахне. Події в Мукачево показують – нема часу. Ми повинні буквально у найближчі місяці перезавантажити на конкурсах райвідділи Національної поліції. Доходи від МРЕО — це 30% бюджету МВС і якщо поліція без цього залишається, то дуже скоро симпатичні хлопчики і дівчатка у поліцейській формі залишаться без бензину, зарплати, запчастин і навіть без автомобілів. А це означатиме крах.

Фінансове забезпечення поліцейського патруля — №1. Боюся, що відокремлювати від них грошові потоки є безвідповідально. Моя особиста точка зору.

— Я передаю міністру, як депутат і як керівник фракції наше бачення змін. Але він — міністр, він за це несе відповідальність. Я чесний з ним , бо я ніколи публічно не говорю того, чого не сказав перед цим йому в очі. Я говорю йому те, що вважаю за потрібне, якщо він це виправляє — окей, я дуже радий. А якщо він не виправляє — то я ще раз наголошую. Іноді навіть, скажемо так, не зовсім культурно. А коли і це не доходить — тоді я змушений це виносити назовні.

Чим захоплений Кабмін

— Дійсно півтора роки ніхто не проводив реформи у більшості міністерствах. Нажаль, Арсеній Петрович і його міністри захоплені викликами війни, відклали реформи "на потім". Тепер я хочу нагадати, що парламент працює дуже недовго, але тим не менше, провів колосальні реформи і зараз ми можемо вимагати від уряду змін свого ставлення до виконання законів.