Мовиться про працю Дроздовського "Українське шістдесятництво: розставляючи крапки…". У ній Тихолоз знайшов прямі текстові запозичення зі своєї роботи з книги "Поети-шістдесятники" без будь-яких посилань на авторство. Журналісти 24 каналу зібрали реакції сторін.

До теми Рада встановила відповідальність за плагіат у наукових роботах


Робота Дроздовського опублікована в мережі / Скриншот фейсбук-сторінки Богдана Тихолоза


У роботі немає посилань на першоджерела / Фото фейсбук-сторінки Богдана Тихолоза

Скільки плагіату знайшов науковець

Тихолоз порівняв тексти праць. За його словами, обсяг плагіату у Дроздовського складає 37 тисяч знаків. Якщо зважати на розмір авторського аркуша, то це приблизно 20 сторінок і 53% від усієї праці.

Наголошую, що Дмитро Дроздовський сам опублікував текст, який упродовж кількох років був доступний на різних інтернет-ресурсах, тож несе повну особисту відповідальність за вчинені дії,
– написав Тихолоз.

"Вважаю, що цим Дмитро Дроздовський ганебно заплямував своє наукове реноме і ділову репутацію, тож заслуговує публічного осуду фахової спільноти й виключення з усіх можливих експертних і вчених чи методичних рад", – додав він.


Книга, де є опублікований текст Тихолоза / Фото фейсбук-сторінки Богдана Тихолоза

Реакція Дроздовського

Дмитро Дроздовський написав, що проти нього діє "група гейтерів". Він опублікував на своїй фейсбук-сторінці перелік своїх наукових праць за останні роки, що мають слугувати доказом доброчесності.


Головний редактор журналу "Всесвіт" Дмитро Дроздовський / Фото фейсбук-сторінки Дмитра Дроздовського

Плагіат у Дроздовського знайшли не вперше

Історик Вахтанг Кіпіані зазначив, що літературознавець Дроздовський вчергове видав напрацювання інших під своїм іменем. У мережі можна знайти інформацію про інші випадки плагіату.

Всі такі принципові, коли мова іде про всяких шкарлєтів, президентів і депутатів, але ж до колег по цеху – це чомусь не працює,
– написав Кіпіані.

Конфлікт намагалися залагодити

Тихолоз 8 лютого повідомив, що не подаватиме до суду на Дроздовського, якщо той виконає його вимоги. Мовиться про 4 пункти:

  • визнати усі факти плагіату та оприлюднити повний перелік із зазначенням джерел;
  • добровільно вийти з усіх експертних, консультаційних, вчених, науково-методичних, художніх рад та редакційних колегій;
  • відмовитися від спроб захистити докторську дисертацію в Україні чи за кордоном;
  • відшкодувати матеріальну компенсацію, перерахувавши 100 тисяч гривень благодійний рахунок Дому Франка.

Дроздовський відкинув вимоги

За словами Тихолоза, звинувачений у плагіаті науковець, назвав усі вимоги неприйнятними для себе. Деякі з них він проігнорував.

"Очікувано. Тому, вочевидь, буде суд", – сказав Тихолоз.

Текст публікації Богдана Тихолоза

Я, Богдан Тихолоз, кандидат філології, літературознавець, автор близько 200 наукових праць і директор Дому Франка, заявляю про факт плагіату, виявлений у "статті" Дмитра Дроздовського "Українське шістдесятництво: розставляючи крапки…", що містить численні прямі текстові запозичення з моєї праці "Поети-шістдесятники" (Київ-Львів, 2001) без жодної вказівки на їхнє справжнє авторство.

Цей факт встановлено на підставі детального зіставного аналізу текстів обох згаданих праць (див. нижче: "Джерела для висновків"), унаслідок якого я стверджую, що Дмитро Дроздовський без мого дозволу та посилання на першоджерело використав мій авторський текст, опублікований 2001 р. у виданні "Поети-шістдесятники" (Київ-Львів, 2001), обсягом бл. 37 тисяч знаків (0,93 авторського аркуша – себто близько 20 сторінок!), що становить понад 53 відсотки від загального обсягу підписаного його іменем тексту, чим грубо порушив мої авторські права, застережені в законному порядку видавництвом "АртЕк" і Приватним видавничим підприємством "Всеувито", та принципи академічної доброчесності, загальноприйняті у фаховій спільноті.