На заводі в місті Дрогобич досі використовують тільки ручну працю і жодної хімії. Попри те, що підприємство прибуткове – державі воно не потрібне. Аби це не стало початком кінця виробництва, колектив сам взявся за пошук інвестора. Люди хочуть створити на заводі туристично-рекреаційний центр.
Ми стоїмо на такому дуже історичному місці, з якого тисячу років видобувають природній розсіл. Він утворюється в землі, коли там залягають поклади галіту, які перемішані з гіпсом і глиною. Коли вструюються прісні води, розчиняється галіт і утворюється насичений соляний розчин,
– розповіла технолог Оксана Бунда.
Глибина соляної шахти 50 метрів, тож качають розчин насосами.
Колись у Дрогобичі варили 10 тисяч тонн солі на рік і возили її ледь не по всій Європі. Зараз виробляють до 130 тонн і продають здебільшого у своєму районі. Та попит останніми роками дуже зріс і суттєво перевищує можливості старенького заводу. І це попри те, що дрогобицька сіль майже удвічі дорожча, аніж в іншіх українських виробників.
Читайте також: Як українська вінтажна камера Jollylook вразила світ
Попри все держава виставила Дрогобицький солевиварювальний завод на приватизацію, тому колектив активно шукає інвестора.
Хочуть зробити на базі заводу історичний комплекс, пов’язаний з історією видобутку солі. Також можна зробити відпочинкову та лікувальну зону. Єдине, чого змінювати не збираються, старовинну технологію варіння солі.