Сьогоднішня будівля магістрату була зведена лише у 1835 році, а її попередниці мали тривалу та подекуди сумну історію. На початку ХХ століття почалась лихоманка перебудов, і ще перед Першою світовою війною городяни могли побачити зовсім іншу ратушу. Проєкти міського магістрату були опубліковані на сайті "Фотографії старого Львова".
Читайте також Ретро-фото Львова: як виглядали місто та його околиці майже 100 років тому
Проєкти перебудови ратуші
Львівську ратушу, яку ми знаємо сьогодні, побудували в стилі казенного австрійського класицизму. Тому тодішні львів’яни називали її "потворним чотирикутником з камином". Бо вони бачили, як до цього виглядала будівля.
1 листопада 1848 року "весна народів" прийшла й до Львова. Через повстання, місто бомбардували гарматами і бойовими ракетами, яка й влучила у вежу ратуші. Ремонт споруди тривав до 1851 року.
У ХІХ столітті свою резиденцію вже вирішив реконструювати сам міський магістрат. У 1897 році оголосив конкурс на проєкт.
Умови конкурсу були такими:
- добудувати з північної сторони нового залу засідань;
- організація другого головного входу;
- багатше оздоблення всіх фасадів;
- перебудову вежі;
- ремонт і нове оздоблення інтер’єрів.
Виділили на це все – 250 тисяч австрійських крон.
Винагороду за проєкт отримав Альфред Захаревич (син Юрія Захаревича). Інші архітектори отримали практично однакові бали. Попри це, до діла так справа й не дійшла.
Проєкт реконструкції ратуші у Львові від архітектора Сильвестра Паздерського / Ілюстрація photo-lviv.in.ua
Проєкт львівської ратуші Йозефа Гандзелевича, 1908 рік / Ілюстрація photo-lviv.in.ua
Читайте також Дивовижні фото львівських під'їздів: яскрава підбірка
Проєкт перебудови будівлі магістрату Романа Бандурського / Ілюстрація photo-lviv.in.ua
Бічний фасад проєкту ратуші архітекторів Стриєнського та Манчинського, 1908 рік / Ілюстрація photo-lviv.in.ua
Головний фасад проєкту ратуші архітекторів Стриєнського та Манчинського, 1908 рік / Ілюстрація photo-lviv.in.ua
Містичні легенди ратуші
Флюгер з левом, місцеві жителі вважали передвісником тривожних подій. У липні 1672 рік флюгер упав з вежі, а восени – підступила велика турецька армія. А у 1704 році флюгер знову падає і Львів завойовує шведський король Карл ХІІ.
У 1826 році будівля вежі дала тріщину та впала. Це призвело до загибелі кількох людей. Цікаво, що вона почала руйнуватись в той момент, коли техніки запевняли бургомістра, що вежа не потребує ніяких нагальних заходів для укріплення.
Львівська ратуша завжди мала годинник. Про нього вперше згадують у 1404 році. А у 1574 році тут розмістили інший механізм з 4-ма циферблатами. Вже сьогоднішній годинник, який ми бачимо на ратуші – це годинник віденської фабрики Вільгельма Штіле, вагою 2,5 тони.
Годинник на ратуші завжди доглядали монахи / Фото: dilo.net.ua
Доглядати та налаштовувати механізм дозволяли лише монахам. Адже думали, що така складна система може сховати нечисту сила. А годинник, яким опікується монах – ніколи не покаже неправильного часу.