Про це у своєму блозі написав політолог Володимир Цибулько.
"Для багатьох фронтовиків голосування фактично ставить хрест на ідеї їхньої жертовної участі у захисті Країни – продовжує експерт. — Якщо вірити хоч і контраверсійному, але доволі інформованому колишньому радникові Путіна з питань економіки Андрієві Іларіонову, сьогоднішнє голосування – лише перший крок у сценарії Путіна, котрий так заповзятливо заходилася реалізувати команда Порошенка.
То в чому ж зрада? А зрада власне в тому, що у цьому сценарії Росія не збирається закривати кордон, не відмовляється від перекидання великої кількості зброї, а відповідно для українських воїнів лишається трагічна місія будь-якої хвилини померти за Україну. Померти в невідомому статусі, адже амністія для бандитів і зрадників не гарантує амністії для патріотів, на котрих корумповані органи вже за час після Майдану навішали всіх собак, котрих тільки могли", – переконаний політолог.
Аналогічної думки щодо згаданого рішення парламенту і відомий політик патріотичного табору Тарас Сецьків.
"Верховна Рада таки вляпалася по вуха в лайно, проголосувавши 288 голосами за зміни в Конституцію, в частині децентралізації та особливого статусу Донбасу. Фракції "Блоку Порошенка", "Народного фронту", "Батьківщини" разом з колишніми регіоналами з "Відродження" і "Волі народу" дружно підтримали ці зміни.
Вчинена була ця ганьба 16 липня, в день 25-і річниці прийняття першим парламентом Декларації про державний суверенітет України", — написав Стеців у своєму Facebook.
Верховній Рада таки вляпалася по вуха в лайно,проголосувавши 288 голосами за зміни в Конституцію,в частині децентралізац...
Posted by Тарас Стецьків on 16 липня 2015 р.
"Тож Україна, потрапивши в пастку патерналізму західних партнерів повинна, як мінімум, зараз використати паузу для переформатування політичних сил. Кому під силу консолідувати патріотичних виборців? Чи це буде Ляшко, чи Садовий, чи Ярош, чи навіть Анатолій Гриценко, але процес консолідації має супроводжуватись пошуком альтернативних шляхів подолання агресії. Сама ж Юлія Тимошенко, очевидно, робить ставку на виїдання голосів Народного Фронту, тому її фракція, голосуючи в руслі нав’язаних західними партнерами ініціатив, зробила крок до пошуку компромісу саме з західними партнерами, а не з внутрішнім союзником — майданівцями. Тимошенко красномовно з'явилася в ВРУ в день голосування дещо пізніше, по обіді", — додає Цибулько.
Зважаючи на те, що внутрішньовидова боротьба жорстокіша, часом, ніж із зовнішнім ворогом, в українському політкласі і Ляшкові, і представникам "Самопомочі" доведеться витримати значно вищий тиск на себе, і на дружній бізнес, ніж бійцям на фронті. Оскільки всілякі амністії для "сепарів" за кремлівським сценарієм спровокують прихід в політику фронтовиків, то запит на політику принципів проти політики примирення зросте в арифметичній прогресії,
— робить висновок Цибулько.