Про це у прямому ефірі 24 каналу розповіла голова Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції Тетяна Козаченко.
Читайте також: Не конкурс, а його імітація: про результати перших співбесід до Верховного Суду
Про відбір до Верховного суду
Вона нагадала, що для перевірки суддів Майдану навіть створили спеціальну комісію.
Та Вища рада юстиції фактично нівелювала її висновки й зробила все, щоб зберегти той склад суду, який існував ще за часів Януковича,
– зазначила Козаченко.
Й додала, що коли відбувалася судова реформа, відповідно до закону створили й Громадську раду доброчесності. Та у більшості випадків її висновки просто не взяли до уваги.
Чим займається ГДР? Це – незалежний орган у системі судоустрою України. Громадська рада доброчесності складається з 20 членів, які обираються строком на два роки й працюють на волонтерських засадах. ГДР збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді чи кандидата на посаду судді й передає її Вищій кваліфікаційній комісії суддів.
Козаченко наголосила, що станом на 19 лютого Вища кваліфікаційна комісія суддів проаналізувала вже 9 з 44 негативних висновків щодо кандидатів до Верховного суду. Проте жодних підстав припинити участь недоброчесних кандидатів в конкурсі Комісія так і не знайшла.
Читайте також: Подорожі до Росії та елітне майно: ким є 44 недоброчесні кандидати до Верховного суду
Жінка зауважила, що після Революції гідності вперше в історії України задекларували, що потрібно перевірити всіх чинних суддів на доброчесність та зробити їх переатестацію. На жаль, цього таки не спромоглися зробити. До того ж конкурсанти досі не знають, за якою системою проходить відбір та як їм нараховуються бали.
Про суддю Бринцева
Зокрема, Комісія вже розглянула справу судді Господарського суду Харківської області Олексія Бринцева, раніше ГДР виявила його зв'язок з політичними силами.
Олексій Бринцев
Крім цього, голова Громадської ради з питань люстрації при Мін'юсті розповіла, що батько Бринцева був суддею Конституційного суду – саме він у 2010 році прийняв рішення, яке дало необмежені повноваження Януковичу й розпочало узурпацію влади президентом-втікачем.
Про суддю Тітова
Ще одним кандидатом до Верховного суду є Максим Тітов, його батько – член Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Його батько може взяти самовідвід й не голосувати, але зрозуміло, як робитимуть його колеги,
– припустила юристка.
Впродовж 25 років незалежної України не існувало прозорої системи, як стати суддею. "Якщо не було прозорого конкурсу, правил чи комісії, то кому ж тоді служать судді, які виносять такі важливі для країни рішення", – зазначила Козаченко.
Про суддю Могила
Претендує на посаду у Верховному суді й с, він є племінником Ківалова. За шість років він зробив неймовірну кар'єру й став суддею Вищого господарського суду України. Це неможливо, якщо твій дядько, звісно, не Ківалов.
Суддя Сергій Могил
Про відбір до Антикорупційного суду
Козаченко нагадала, що крім Верховного суду в Україні зараз формується також й Антикорупційний. Там, відповідно до закону, сформована Рада міжнародних експертів.
Тобто іноземців, які перевіряючи факти, звернення та обставини, не обирають для нас суддів, але можуть сказати, кому точно не можна обіймати ці посади,
– пояснила вона.
Й додала: якщо троє із шести членів Ради міжнародних експертів проголосують "проти", тоді така особа мусить покинути конкурс. Загалом в Антикорупційному суді є 113 посад. Міжнародні експерти отримали 49 негативних висновків щодо суддів й лише у семи випадках такі кандидати змогли продовжити участь у відборі.
"Потрібно вести співбесіди публічно. Й показувати їх людям, щоб вони бачили, хто з суддів приховує майно та подає неправдиві декларації", – підсумувала Козаченко.