2 жовтня у Дарницькому суді відбудеться перше засідання щодо позову Віктора Медведчука, одного з лідерів партії "Опозиційна платформа – За життя", проти журналіста та історика Вахтанга Кіпіані. Кумові Путіна дуже не сподобалася книга "Справа Василя Стуса", у якій, за його словами, "людина дозволяє собі висловлювання, які не відповідають дійсності". Медведчук, нагадаємо, був адвокатом видатного поета-дисидента на судилищі у 1980 році. Стус отримав 10 років заслання і 5 років примусових робіт. Загинув 4 вересня 1985 року у виправній колонії.
Читайте також: Василь Стус – борець за незалежність України: біографія та найвідоміші цитати видатного поета
Вахтанг Кіпіані, який упродовж багатьох років досліджував цю тему і рівень провини адвоката Медведчука, не приховує хвилювання перед новим судовим процесом. Але переконаний: "Все буде добре, я не вірю, що у XXI столітті в такій державі, як Україна, можна заборонити книгу або ж заборонити критично висловлюватись щодо такої людини, як Медведчук".
Медведчук звернувся до суду наприкінці серпня. Що нового у цій справі?
2 жовтня відбудеться установче перше засідання. Мій адвокат В’ячеслав Якубенко, адвокати видавництва Vivat, яке випустило книгу "Справа Василя Стуса", і харківської друкарні, яка її надрукувала, готуються до процесу. Ми не знаємо, ясна річ, як він буде розгортатися. Є позовна заява, у ній чорним по білому написано про те, що Медведчук (позивач) вимагає припинити і заборонити розповсюдження цієї книги у будь-якій формі на будь-якій території.
Чому?
Там є дев’ять пунктів, які випливають з моїх публікацій, де Медведчук бачить приниження честі, гідності та ділової репутації. З його точки зору, це є неправдою. Я і колега, який мене захищатиме, стоїмо на тому, що я маю право на такі думки про цю людину, оскільки багато років досліджував життєву історію Василя Стуса і обставини його засудження, в якому адвокат Медведчук грав певну роль. Моя стаття називається так: "Чи вбивав адвокат Медведчук поета Стуса?". Я вважаю, що це – вульгарне запитання, яке часто ставлять. І моя відповідь: "Ні". Якщо людина, грубо кажучи, вміє читати, то, прочитавши цю статтю, зрозуміє – ні.
Інтерв'ю з Вахтангом Кіпіані / Вісті Придніпров'я
Але це не означає, що Медведчук може легко вийти з цієї історії. На мій погляд, він має пояснювати суспільству (точніше – мав би, бо вже пізно), що робив на цьому процесі. Якби Василь Стус не був найвидатнішим українським поетом і останньою жертвою комуністичного режиму серед українських політв’язнів, то Медведчуку, можливо, це пробачили б.
Від адвоката Медведчука взагалі нічого не залежало. Абсолютно! У цій ситуації просто потрібно залишатися людиною
Було безліч адвокатів, а-ля Медведчук, що зіграли малесеньку роль в тих огидних спектаклях, які організовував КДБ. Але були й достойні адвокати, які теж не врятували своїх клієнтів. Я намагаюсь показати, що були адвокати, які працювали на свого клієнта (так само не виграли), і були адвокати а-ля Медведчук, які в руслі політики, заданої вищим керівництвом і Комітетом Державної Безпеки, виконували призначену їм роль.
У принципі, людей не можна в цьому звинувачувати. Від адвоката Медведчука взагалі нічого не залежало. Абсолютно! У цій ситуації просто потрібно залишатися людиною. Наприклад, треба повідомити родині про початок судового засідання. А дружина Стуса про це не знала. Вона через два дні випадково дізнається від іншої людини, що суд над чоловіком вже йде. А так вона сиділа би у залі суду і хоча б очима зустрілася зі Стусом – це вже підтримка.
Читайте також: "Заборонений": трейлер і сюжет скандального фільму про Василя Стуса
Тобто, у мене до нього (Медведчука – прим. ред.) претензії не юридичного характеру. Те, що я висловлюю, це зібрана за багато років емоція, яку я, в інтересах захисту Василя Стуса від його адвоката, мусив написати. Йому (Медведчуку – прим. ред.) це не подобається. У нас вільна, демократична країна – він подав до суду. Нехай суд з’ясовує вину мою, якісь чинники, які привели до написання тексту. У позивній заяві сказано, що це з якихось політичних міркувань. Гм, цікаво, бо я політикою не займаюся, а політик звинувачує мене у політизації справи. Це – смішно (Усміхається).
Медведчук – це небезпечне у політичному сенсі створіння
З іншого боку, Медведчук – це небезпечне у політичному сенсі створіння. Відповідно, він небезпечний, як гравець, який колись мав (а може й зараз має) вплив на правову систему. Ми хвилюємося, бо не знаємо – суд об’єктивно розглядатиме матеріали справи, чи, як це часто буває в українській історії, підігруватиме одному з учасників процесу. Я вірю в те, що все буде добре, і не вірю, що у XXI столітті в такій державі, як Україна, можна заборонити книгу або ж заборонити критично висловлюватись щодо такої людини, як Медведчук.
Вахтанг Кіпіані про справу Василя Стуса / NikLife
Якби ми мали кращу державу, то після поїздок до Путіна він би давав пояснення сам – перед Службою Безпеки України. Натомість він спокійно собі живе, займається бізнесом, його дружина веде бізнес у Російській Федерації. Я вважаю так: хочеш займатися бізнесом у Росії – займайся, але ти не можеш після цього повернутися і вести телепрограми, наче нічого не сталося. Або сидіти в українському парламенті, наче нічого не сталося.
Жодна війна не передбачає абсолютної безвідповідальності у ставленні до людей, які є прямими креатурами ворога. Бо це – не політична опозиція. Він (Медведчук – прим. ред.) стоїть на боці ворога, вбивці. І це визнано світовою спільнотою, що окупація – це війна РФ проти України. Медведчук у цій грі – на боці ворога. Я не думаю, що суспільство йому пробачить напад на мою книгу і на пам’ять про Стуса.
Тираж книги розійшовся увесь?
Два тиражі! Вже зараз третій. У принципі, книга продавалася прекрасно і до Медведчука, до позову. Тобто, це не якась малоцінна книжка, яка стала популярною через скандал. Навіть упродовж літа, коли падає продаж, вона активно продавалася – розповсюдив понад 500 екземплярів. На мій погляд, це достойна книга у тому сенсі, що вона показує трагедію Стуса і велич людини в одному томі. Прочитавши або бодай погортавши її, люди зрозуміють, що це була за людина, і якою мізерною фігурою на фоні Стуса та його реальних захисників – Михайлини Коцюбинської і Світлани Кириченко – виглядає Медведчук. Цю свою мізерність він відчуває.
Коли жінка політв’язня Світлана Кириченко, яка сама може сісти будь-якої миті, говорить в залі суду: "Я не буду свідчити на процесі, де Василь Стус є обвинувачуваним, а свідчитиму, коли він буде обвинувачувати" – ось це є захист, а не те, що ми бачили. Медведчуку на фоні Світлани Кириченко місця в історії немає.