Французький вчений Ерве Тіс поєднав "хліб та видовища".

"На перший погляд це звичайна червона ікра. Але зі смаком українського борщу. А ранкова яєчня має смак білої спаржі. Секрети такої кулінарії у сучасних молекулярних хитрощах", - каже журналіст Марія Бірюкова.

Кухарі не розголошують своїх секретів. Лише пояснюють, що "розкладають" продукт на молекули, а потім збирають заново, як конструктор. В одному зі столичних ресторанів молекулярні секрети використовують з 2003 року. Ресторатор Микола Тищенко навіть колись мріяв про ресторан такої кухні, але з часом зрозумів, охочих експериментувати з їжею поки недостатньо.

"Я активно у нашому ресторані почав застосовувати ці техніки, техніки застосування молекулярної кулінарії. І в усіх наших блюдах є якісь деталі, є якісь особливості, які ми взяли, позичили з молекулярної кулінарії", - каже ресторатор Микола Тищенко.

Завдяки такій кухні звичайний обід може перетворитись на розвагу. Однак ціни на такі страви вищі за середні, оскільки дорожче обходиться і обладнання для їх приготування. А от дієтологи ставлять до таких експериментів скептично. Кажуть, якщо людина і отримує користь від такої їжі, то далеко не ту, яку дає натуральний продукт.

"Я б радив, до яєчні покласти справжню спаржу. Якщо вам потрібно добути якійсь аромат, достатньо багато ароматичних рослин, вони безпечні, ними можна користуватись, вони не лише покращують смак, але й ще регулюють склад мікрофлори кишечнику", - каже дієтолог Борис Скачко.

Лікарі переконують - хоча "молекулярна їжа" і не шкідлива, все ж здоровий раціон має складатися з натуральних продуктів. А блюда приготовані за високими технологіями - скоріше весела забавка.