Всього на території реабілітаційного центру живуть 18 ведмедів з різних областей. На батьківщині їм довелось нелегко. На деяких тваринах навіть тренували мисливських собак. Та після переїзду на Закарпаття життя ведмедів змінилося на краще.
Спершу усіх ведмедів відправляють на карантин для відновлення. Тільки потім випускають на територію парку. Хазяйнує тут пан Іван. Називає себе охоронцем бурих ведмедів.
Їдять всьо. Не люблять вареників з картоплею і бананів. Їдять всьо – картоплю, моркву, рибу, муку, хліб синевірський, ноги буша, якщо є. Одним словом тещіна вечеря чи обід. А зараз буду моркву давати на десерт їм,
— розповідає чоловік.
Клишоногі їдять багато, особливо самці – до 18 кілограмів на день. Але бюджетних коштів на харчування тварин не вистачає. Особливо складно наприкінці та на початку року. Допомагають меценати та туристи.
Зараз центр не може розвиватися: нових ведмедів не приймають, а обладнання та їжу немає за що придбати. Піклуватися про тварин обіцяли чиновники, проте слова не дотримали.
Як переживуть ведмеді зиму, працівники прогнозувати не беруться, адже через проблеми з фінансуванням тварини елементарно не доїдають і не можуть лягти у традиційну зимову сплячку.