“Цей закон посилить русифікацію радянську. Я ще хочу наголосити на тому, що не було за ці 20 років у нас по-справжньому проведено дерусифікації та декомунізації, і до речі, ці два процеси дуже тісно взаємопов`язані”, - вважає завідувач кафедри української мови НУ "Києво-Могилянська академія" Лариса Масенко.
Водночас, прихильники законопроекту теж ним не зовсім задоволені. Мовляв, замість конкретних пунктів, які б свідчили, що російська набуває статусу другої державної мови, у шостій статті закону говориться, що державною залишається українська.
“Мова гине, русифікація. Ще раз повторюю, стаття 6 чітко визначає статус державної мови. Будь-яка подача в суд, якщо законопроект буде прийнятий, все решта, наступні статті, які в цьому законі будуть, моментально, автоматично відсікаються. Тому я не розумію взагалі, чому таке хвилювання”, - каже голова організації "Російська община в Україні" Костянтин Шуров.
Питання двомовності в Україні завжди мало політичний зміст і, зрештою, це може призвести до незворотних наслідків, переконані експерти.
“Під загрозою опиняється цілісність нації, цілісність держави. За цих умов, звичайно, виникає можливість виникнення іншої української державності за зразком Білорусі, де, нібито, білоруська є державною, але все ведеться російською мовою. Це вже буде третім прецедентом в Європі, коли нація сама відмовилась від своєї національної мови”, - зазначив Максим Розумний (Національний інститут стратегічних досліджень).
Втім, може статися і так, що "шляхом Білорусі" може піти лише частина країни, застерігають експерти. Тож вбачають у новому етапі роздмухування мовного питання загрозу національній безпеці України.