Зважаючи на мляву реакцію світу і неспроможність швидко забезпечити Україну усім необхідним, Китай, напевно, все більше переконується в тому, що Тайвань – не така вже й недосяжна ціль, як здавалося на перший погляд. А все-таки базовий сценарій для Китаю полягає в тому, що Тайвань повинен реінтегруватися мирним шляхом. Про це 24 Каналу сказав політолог Андрій Вігірінський.

Зауважимо Китай показує, що існують межі "безмежного" партнерства з Росією, – ISW

Від варіанту мирного врегулювання китайці не відходять. Але з кожним кроком політичної ескалації з питань визнання Тайваню як суверенної країни, вони балансують військовими навчаннями, тим самим демонструючи готовність дійти до об'єднання Китаю та Тайваню силовим шляхом.

"Питання Тайваню поки дозріває. І навчання КНР, і навчання, які організовує Росія – вони рухаються у напрямку готовності підтримати Китай у випадку зіткнення на полі бою за Тайвань", – каже Вігірінський.

Як у Росію можуть потрапляти китайські компоненти

Що ж до постачання компоненті, говорить політолог, це закономірність, від якої ми нікуди не подінемося. Її доведеться приймати як ту форму глобалізованого економічного світу, в якій частина продукції, яка вироблялася у Китаї – через дешевизну собівартості, низької заробітної плати масовості виробництва – так чи інакше має походження з Китаю.

Як наслідок, ця продукція може потрапляти на світові ринки – не безпосередньо шляхом постачання Китаю в Росію, а через треті країни. До прикладу, ОАЕ придбали певні компоненти подвійного призначення, а потім вони потрапили до Росії. Важливо, що така торгівля й обіг певних товарів – не заборонені. На AliExpress можна купити безпілотник для цивільних потреб і використовувати його на полі бою.

Чи є підстави говорити, що Китай як країна бере участь у війні шляхом постачання певних засобів, які використовує російська армія? Так. Чи є це постачання озброєння – ні,
– стверджує політолог.

На жаль, деякі компанії Великої Британії та США помічені в тому, що частина товарів, експорт яких до Росії заборонений, все одно туди потрапляють. Знов таки – через треті посередницькі країни, які використовують функцію буфера.

Зближення з Росією – це питання репутації Китаю. Йдеться про формування образу країни, якій протистоїть демократичний світ, і країни, яка має можливість вплинути на агресора, та цього не робить.

Світ перестає бути універсалізованим з точки зору правил. Відсутні правила, прийнятні для Китаю та США, яких вони усі підсвідомо дотримуються заради глобального добробуту,
– зауважує співрозмовник.

Торгівля має тенденцію до регіоналізації, і це має свої наслідки. У Росії рівень падіння ВВП скоротився з потенціалом зростання і в цьому, і в наступному році. Це свідчить про те, констатує політолог, що Росія не позбавлена можливості торгувати з іншими країнами, а країни не зменшили обсяг виторгу, який дозволяє її фінансувати усю цю доволі схиблену зовнішню політику та експансійну політику щодо суміжних країн.

Як би ми не обурювалися, ця реальність нікуди не зникне. Країни, які стали бенефіціарами світу на руїнах Другої світової війни, балансуються країнами, які досягли економічного розвитку,
– пояснив Вігірінський.

З часом до них додасться Індія, яка сама по собі є величезним ринком з величезними можливостями – це безапеляційний факт. Вона вже буде балансувати з огляду на свої інтереси.

Якщо світ заспокоїть заява Китаю про те, що "ми перевіримо, хто міг постачати та посилимо контроль", потрібно розуміти, що посилений контроль не означає відсутність постачання. Це могло б бути, якби це було частиною державної політики Китаю. Засоби, які може використовувати Китай, в умовах кризових явищ є більш ефективними з точки зору дозволів, заборон і впорядкування відносин, ніж засоби, які можуть використовуватися у більш демократичних системах.

"Але і більш демократичні системи не демонструють, що вони здатні повністю контролювати свій товарообіг з Росією. Можливо, ми дійдемо до цього, але потрібен час. На кожну схему, яка забороняється, знаходиться схема обходу. Так працює підприємництво", – пояснив Вігірінський.

Виживання ВПК для Росії – це питання не ціни, а досягнення політичних цілей. А росіяни живуть цілями однієї людини. "У глобальному світі продається все", – підсумував політолог.

Китай купував у Росії мідь з українського Донбасу

  • Позиція Китаю у цинічній війні залишається обурливою. Країна продовжує підтримувати Росію й поглиблювати економічне партнерство з нею.
  • Аналітики Reuters встановили, що китайська компанія Quzhou Nova купила злитки міді з заводу, що розташований на тимчасово окупованій Росією території України. Йдеться про 3 220 тонн мідного сплаву на суму щонайменше 7,4 мільйона доларів.
  • Згідно з державною митною статистикою, Китай імпортував з Росії міді та мідних сплавів на 852 мільйони доларів з жовтня по лютий.