Про це він заявив в ефірі місцевого телеканалу. Кадиров сказав, що готовий забрати "села, що залишилися".
Важливо Спроба тиску, – політолог про заяви Жиріновського та Кадирова про Україну
За його словами, це станеться, якщо інгушські активісти не припинять заявляти про незаконність затвердження адміністративного кордону між республіками, за яким значна частина Інгушетії перейшла Чечні.
Я у вас забрав землі, бо не вважаю вас за людей та чоловіків (мовиться про інгушських активістів – 24 канал). І інші села, що залишилися, заберу,
– наголосив Кадиров.
Зауважимо, що у Грозному вже не вперше говорять про кілька сіл сусідньої республіки, на які Чечня нібито має історичні права. У листопаді 2021 року на річці Фортанге, через яку проходить кордон двох республік, були проведені земельні роботи, що викликало невдоволення інгушської громадськості.
Тоді Кадиров назвав незадоволених "купкою провокаторів, які намагаються розіграти націоналістичну карту" та провів на кордоні навчання чеченських силовиків.
Що цьому передувало
- У 2018 році Рамзан Кадиров та Юнус-Бек Євкуров – на той момент голова Інгушетії – підписали угоду про передачу частини інгушських земель Чечні.
- Це викликало найбільші в історії Інгушетії протести. Жителі регіону були проти переділу кордону. Акції протесту збирали більше людей, ніж населення тринадцятитисячного Магаса, де вони проходили.
- У березні 2019 року влада почала розганяти мирні мітинги. Для цього до Інгушетії навіть привезли росгвардійців з інших регіонів. Після зіткнень протестувальників із поліцією, місцеві слідчі органи завели кримінальну справу про масові заворушення та створення екстремістської організації.
- Лідерам протестів місяць тому ухвалили вироки – від 7 до 9 років колонії. І Юнус-Бек Євкуров, і Рамзан Кадиров говорили, що у територіальній суперечці поставлено крапку, проте далеко не всі в Інгушетії так вважають.
Вустами Жиріновського і Кадирова говорить Кремль: дивіться випуск "Pro новини"