Російська війна проти України стала полігоном для відпрацювання тактики тотального терору. Генерал-полковник Алєксандр Романчук, який очолював операції на ключових напрямках, зокрема на Запоріжжі, відзначився ще з часів першого обстрілу території України у 2014 році, став одним із символів безжального підходу Росії. Навіть серйозне поранення, яке, за інформацією ГУР МО, він зазнав під час удару по штабу Чорноморського флоту в тимчасово окупованому Севастополі 22 вересня 2023 року, не зупинило його кар'єру, підтверджуючи роль Романчука як одного з головних виконавців агресивної політики Кремля.
До редакції 24 Каналу, завдяки хактивістам Кібер Спротиву, потрапили матеріали зі зламаного комп’ютера російського генерала, а саме генерала-полковника ЗС РФ Романчука Алєксандра Вдадіміровіча. Багатьом відомий за своєю посадою Командувача російськими військами на Запорізькому напрямку та меншій кількості за своєю участю у війні в Сирії на стороні диктатора Асада. Але мало хто знає про його участь у війні проти України з 2014 року. У цьому матеріалі ми розповімо трохи детальніше про його злочини та інші досі невідомі деталі його життя.
Дивіться також Богослов, крадій та вбивця․ Як живе керівник головного полігону інженерних військ Росії Малькута
Перша кров російського терору: як Романчук командував масовим вбивством українських героїв
Фото Романчука з його особистих листувань
Паспорт Романчука з його особистого листування
Паспорт Романчука з його особистого листування
11 липня 2014 року росіяни вперше завдали масованого ракетного удару по Збройних Силах України в зоні Антитерористичної операції (АТО) на Донбасі саме з території Росії. Йдеться про атаку поблизу селища Зеленопілля (Луганська область). Били окупанти з різних систем РСЗВ та артилерії.
Внаслідок обстрілу загинули 37 українських військовослужбовців та прикордонників.
Список загиблих:
1. Вихопень Василь Ігорович, молодший сержант, 24 ОМБр.
2. Дишель Мар’ян Миронович, молодший сержант, 24 ОМБр.
3. Колтун Володимир Михайлович, молодший сержант, 24 ОМБр.
4. Костів Юрій Миронович, молодший сержант, 24 ОМБр.
5. Лущик Віктор Федорович, молодший сержант, 24 ОМБр.
6. Голуб Юрій Григорович, старший солдат, 24 ОМБр.
7. Ковалик Василь Степанович, старший солдат, 24 ОМБр.
8. Кратко Роман Зіновійович, старший солдат, 24 ОМБр.
9. Кунтий Євген Олександрович, старший солдат, 24 ОМБр.
10. Береза Іван-Віталій Володимирович, солдат, 24 ОМБр.
11. Борис Ігор Володимирович, солдат, 24 ОМБр.
12. Василиха Петро Степанович, солдат, 24 ОМБр.
13. Вербицький Володимир Володимирович, солдат, 24 ОМБр.
14. Логин Михайло Романович, солдат, 24 ОМБр.
15. Мисик Тарас Ігорович, солдат, 24 ОМБр.
16. Нагорний Юрій Васильович, солдат, 24 ОМБр.
17. Попович Володимир Романович, солдат, 24 ОМБр.
18. Руснак Микола Ігорович, солдат, 24 ОМБр.
19. Цікало Богдан Богданович, солдат, 24 ОМБр.
20. Шпирка Володимир Михайлович, солдат, 24 ОМБр.
21. Ладиженський Олександр Васильович, старшина, 79 ОАеМБр.
22. Голота Іван Іванович, сержант, 79 ОАеМБр.
23. Новицький Анатолій Олегович, сержант, 79 ОАеМБр.
24. Крук Олександр Олександрович, старший солдат, 79 ОАеМБр.
25. Платонов Сергій Сергійович, старший солдат, 79 ОАеМБр.
26. Бойко Віктор Михайлович, солдат, 79 ОАеМБр.
27. Волков Олексій Віталійович, солдат, 79 ОАеМБр.
28. Гнатуша Володимир Юрійович, солдат, 79 ОАеМБр.
29. Плющ Михайло Вікторович, солдат, 79 ОАеМБр.
30. Момот Ігор Федорович, полковник, Прикордонна служба.
31. Луцко Анатолій Степанович, старший сержант, Прикордонна служба.
32. Глущак Олег Миколайович, сержант, Прикордонна служба.
33. Поляков Василь Вікторович, сержант, Прикордонна служба.
34. Сирбу Дмитро Васильович, солдат, Прикордонна служба.
35. Штолцель Вільгельм Володимирович, солдат, Прикордонна служба.
36. Вовк Василь Ярославович, солдат, 704 ОП РХБЗ.
37. Лазаренко Павло Миколайович, солдат, Прикордонна служба (загинув під час евакуації поранених, колона потрапила у засідку).
Фото наслідків обстрілу під Зеленопіллям / заступник начальника відділення Держприкордонслужби Олексій Ковалевський (пост видалений)
Обстріл відбувався з території, яка лежить в зоні відповідальності Південного військового округу Росії, заступником командувача якого став Романчук якраз у липні того року.
Скриншот зони відповідальності Південного російського округу
Абсолютно зрозуміло, що такі речі, як застосування важкого озброєння з-за кордону, не могли відбуватися без наказу, що проходив через всю ієрархію російського політичного та військового керівництва. Тож заступник командувача військ Південного військового округу не міг не брати участь у цьому злочині. Так само Романчук дотичний до розстрілу українських захисників у так званому "зеленому коридорі" під час виходу з Іловайського оточення.
Перша згадка на пошті Романчука щодо його перебування в Україні зафіксована 12.06.2015 року у листі від особи з поштовою адресою vve1952@yandex.com, як ми з’ясували, Єременка В'ячеслава Васильовича (радянський та російський військовий, високопосадовець, а ще президент фонду "Русский Центр Благотворительности")
Скриншот листа з пошти Романчука:
Текст:
"Добрый день Александр Владимирович, это свидетельство на ребят. Я еще в Москве, собираюсь в Европу. Паспорт Ольги отправил китайским аксакалам для ознакомления. Буду у них в 20 числах июня и уже конкретно будем говорить. Надеюсь у тебя все хорошо и в конце срока командировки ты заговоришь по мове.или фене? Все время путаю на чем говорят на Украине"
Видно, як уже на той момент зневажливо ставилися до нашої держави. Дізнаємось, що Романчук у якомусь відрядженні в Україні.
Наступне повідомлення з цієї тематики 20.06.2015 року від горезвісного українського зрадника Дейнего Владислава – колишнього "міністра іноземних справ" так званої ЛНР, у момент надсилання листа обіймав посаду "замєстітеля прєдсєдателя Народного Совєта Луганской Народной Республікі, полномочний прєдставітєль на пєрєговорах по мірному урєгулірованію сітуациі на терріторіі Луганской Народной Рєспублікі".
Ось документ з цього листа:
Скриншот документа з особистого листування Романчука
У той же день Романчук знову отримує листа від Дейнего вже з документом від ОБСЄ. 21.06.2015 року знову лист від Дейнего, але зміст уже цікавіший.
Скриншот документа з особистого листування Романчука / Лист від Дейнего
У ньому Романчук вказаний як "Прєдставітєль ВС РФ в Совместном центрє по контролю и коордінациі вопросов прєкращєнія огня и стабілізациі лініі разгранічєнія сторон".
Далі було декілька листів від того самого Дейнего, в яких він жалівся, що представників "ЛНР" не допускають до участі в СЦКК, а також про "обстріли" з української сторони членів ОБСЄ.
Тобто Романчук був однією з важливих посадових осіб в СЦКК, в якій брала участь і ОБСЄ, відповідно оперативно дізнався про зміни на фронті та про переміщення українських військових, попри те, що саме за його наказом російські війська вперше завдали вогневого ураження по українських військових. Це вкотре показує наскільки ОБСЄ була "зацікавлена" у вирішенні цього конфлікту за принципом справедливості.
В одному з листів Романчуку представник СЦКК від ЗС РФ полковник Чебан доповів про інцидент, який показує всю красу "русского міра"
Скриншот документа з особистого листування Романчука
Навіть представники Росії не були в безпеці на тій території – бандитизм і рекет процвітали.
Алеппо, Пальміра: кривавий слід генерала Романчука
За даними ЗМІ, Романчук з 2016 року перебував у Сирії і займав там посаду головного військового радника при Сирійській арабській армії (армія диктатора Асада), а за даними Z-воєнкора Рибаря (який був його перекладачем у тому відрядженні) – Романчук обіймав посаду Начальника штабу всього угруповання ЗС РФ у Сирії.
На його пошті ми знайшли фото, як вони святкують Новий рік.
Фото з особистого листування Романчука
Також Романчук хизувався фото на фоні історичної пам’ятки у Пальмірі – місті, яке було практично знищене бойовиками ІДІЛ та російськими окупантами.
Фото з міста Пальміра з особистого листування Романчука
За інформацією від того ж Рибаря, Романчук фактично почав бої за Алеппо. При нещадному бомбардуванні міста каральні загони ВКС Росії використовували запалювальні бомби. На екстреному засіданні Радбезу ООН, яке скликали саме через ситуацію в Алеппо, представник від США Саманта Павер заявила, що Росія та Сирія відповідальні за "спустошення, які залишились від культового близькосхідного міста". "Замість миру, Росія та Асад займаються війною. Замість постачання життєво необхідної допомоги сирійцям, Росія та Асад бомблять шпиталі".
Тактика росіян ніколи не змінюється, а деякі західні аналітики стверджують, що російська компанія в Сирії була, зокрема, і підготовкою до повномасштабного вторгнення в Україну. Це також простежується і в кадрових призначеннях Росії:
Дворніков — вже колишній командувач військами Росії для вторгнення в Україну, за часів операції в Сирії здобув прізвисько – "Сирійський м’ясник".
Суровікін – з 8 жовтня 2022 року по 11 січня 2023 року – командувач Об'єднаного угрупування російських військ в Україні. З 11 січня 2023 по 22 серпня 2023 року – заступник командувача Об'єднаного угрупування російських військ в Україні, він командував російським угрупуванням в Сирії двічі та довше ніж будь-хто.
Це найвідоміші прізвища, перелік можна продовжувати дуже довго.
У статті Human Rights Watch аналітики обговорюють, як російські та сирійські сили здійснювали масовані атаки на контрольовані опозицією райони Алеппо у вересні-жовтні 2016 року, що спричинило численні жертви серед цивільного населення та масове руйнування інфраструктури. Зокрема, під час цих атак використовувалися запалювальні й касетні боєприпаси, що є порушенням законів та звичаїв війни.
HRW стверджує, що ці дії мають розглядатися як воєнні злочини. Організація закликає до міжнародного розслідування, щоб притягнути до відповідальності винних у вбивствах цивільного населення та знищенні лікарень, шкіл і житлових будівель.
Фото AFP / A. Alhalbi
Фото Радіо Свобода
Фото © 2016 Syria Civil Defense
Цікавим є те, що, під час того як росіяни були зайняті боями за Алеппо, ІДІЛ захопила Пальміру, яку незадовго до цього "визволили" росіяни ковровими бомбардуваннями. Вдруге її відбивали вже найманці ПВК "Вагнер".
Також можна дійти висновку про зв’язок між Романчуком та Євгеном Пригожиним, позаяк ручна армія останнього брала участь у тих самих компаніях в Сирії, що і Романчук.
Євген Пригожин
– російський бізнесмен і політичний діяч, відомий як засновник приватної військової компанії "Вагнер". Його називають близьким до Кремля, особливо до Володимира Путіна, через надання послуг у сфері безпеки, військових операцій і пропаганди. У червні 2023 року здійснив спробу збройного заколоту проти російського військового керівництва, яка завершилася після переговорів. Пригожин був залучений до військових конфліктів у Сирії, Африці та Україні, а також пов’язаний із втручанням у вибори в США через "фабрику тролів". Загинув у серпні 2023 року за нез’ясованих обставин під час авіакатастрофи.Після повернення із Сирії генерал-полковник Алєксандр Романчук зробив цинічний подарунок своїй дружині — футболку з логотипом "Конгресу сирійського національного діалогу". Цей жест виглядає особливо зухвало на тлі того, що російські війська, підтримуючи режим Асада, були причетні до численних злочинів проти сирійського народу: руйнувань міст, масових смертей цивільних і гуманітарних катастроф.
Сам логотип і гасло конгресу – "Мир народу Сирії" – звучать як відверте знущання, враховуючи масштаби насильства, що здійснювалися під прикриттям цієї "миротворчої" риторики.
Фото Романчука з дружиною
Гасло конгресу
Вірші Сосюри та застілля генералів: парадокси листування Романчука
У 2019 році на пошті Романчука ми знайшли посилання на вірш українського поета Володимира Сосюри "Лі". Вибір неоднозначний, зважаючи на злочини, які цей генерал скоїв проти України. Посилання вело на сайт, відомий своїми проросійськими настроями та ностальгією за радянським минулим. Вірш Сосюри, одного з найвидатніших поетів України, контрастує із діями генерала, який фактично знищує українську культуру, народ і державу
Скриншот з особистого листування Романчука
Особливої уваги заслуговують генеральські вітальні листівки:
Листівка з особистого листування Романчука
Та відео:
Судячи з пісні, "хлопнуть по триста" для Романчука досить легко, ось і фотопідтвердження цьому:
Застілля генералів / Фото з особистого листування Романчука
Тіньові місії Кремля: що робив Алєксандр Романчук у Болгарії?
За даними, отриманими від спільноти "KibOrg", Алєксандр Романчук мав досвід роботи у дипломатичному представництві РФ у Болгарії, імовірно, на посаді військового аташе. Така позиція зазвичай передбачає не лише офіційні дипломатичні функції, але й виконання прихованих завдань, пов’язаних із розвідкою або координацією спецоперацій.
Присутність Романчука в Болгарії може вказувати на його участь у забезпеченні російських геополітичних інтересів у регіоні. Це могло включати налагодження шпигунської мережі, збір стратегічної інформації або навіть підготовку до проведення деструктивних акцій у Європі. Російська дипломатія давно має репутацію "кришування" розвідувальної діяльності, і кар’єра Романчука цілком вписується в цю практику.
Романчук: генерал, який забув про солдатів?
На Запорізькому напрямку діяльність генерал-полковника Романчука, викликає питання щодо його фактичної залученості до командування. Романчук приділяє більше уваги вибору нерухомості та контролю над діяльністю "ручних" воєнкорів, аніж стратегічному керівництву військами.
Крім того його син активно подорожує, демонструючи розкішний спосіб життя, що створює різкий контраст із ситуацією, у якій перебувають російські військові на передовій. Такі обставини підкреслюють відрив родини Романчука від реалій війни, знову ж таки, ставлячи під сумнів щирість публічної позиції російського командування. Ця ситуація яскраво ілюструє конфлікт між офіційною пропагандою та реальними діями представників військової еліти Росії.
Детальніше про діяльність Романчука на Запорізькому напрямку, з посиланням на ті ж джерела що і ми, писали журналісти ЦНС.
Відсутність Алєксандра Романчука в санкційних списках партнерів – це зневага всіх жертв російської агресії. Поки українські міста у руїнах, російський генерал продовжує жити безтурботним життям. Сподіваємося, що представлені матеріали привернуть увагу та злочинець буде занесений санкційних списків держав-партнерів.
Довідка
Паспорт Романчука з його особистого листування
Паспорт Романчука з його особистого листування
Романчук Александр Владимирович
ІПН: 503014329122
СНІЛС:13484181866
Телефон: +79896353484 +79161660362
Email: romanchuk59@mail.ru
Адреси: обл. Московская, г. Наро-Фомінск, рс. Калінінец, д. 264, квартира 48
обл. Ростовская, м. Ростов-на-Дону, вул. Юфимцева, д. 4/1, квартира 27
Дача: Калужская область, Жуковский район, с. Новоселки, д. № 25.
Авто: Nissan PATHFINDER Чорний 2012 року випуску
О680ХН190
Власність
Кадастровий номер: 50:26:0210107:1465
Адреса: Московская область, р-н. Наро-Фомінский, рс. Калінінец, д. 264, пом. 48
Площа: 83 квадратних метрів
Кадастровий номер: 50:26:0110417:145
Адреса: Московская область, Наро-Фомінскій район, сельское поселеніе Ташировское, СНТ "Кантеміровец", уч.204
Площа: 1000 квадратних метрів
Кадастровий номер:54:19:030301:377
Адреса: обл. Новосібірская, р-н Новосібірскій, Толмачевскій сельсовєт, д. Алексеевка, вул. Центральная, д. 36в
Площа: 2354 квадратних метрів
Кадастровий номер: 77:04:0001003:2932
Адреса: 111250, м. Москва, р-н Лефортово, 1-й Краснокурсантскій проїзд, д 3/5 к 11, кв 383
Площа: 73.8 квадратних метрів
Ціна: 22 099 705,2 ₽
Паспорт сина з особистого листування Романчука
Син Романчук Владімір Александровіч 02.02.1992
Адреса: Москва, ул. Бориса Пастернака, д. 29, к2, кв. 167.
Пошта: romanchuk1992@yandex.ru
Соцмережі: https://instagram.com/blackoverlord https://vk.com/id187177809 https://vk.com/id9792896
Телефон: +79161772873
Власність:
Фото з особистого листування Романчука
Паспорт Ольги з особистого листування Романчука
Дружина Романчук (Кучнамор) Ольга Ефимовна 17.03.1965
ІПН: 503009669363
СНІЛС: 17513098366
Адреси: Московская обл., селище Калінінец, д. 264, кв. 48; Москва, вул. Красноказарменная, д. 5/3, корп. 11 кв. 383
Пошта: romanchukolga@gmail.com
Авто: Renault Duster 2014 року випуску Х122АУ750