Влада так активно займалася покращенням у 2012 році, що деякі українці знайшли для себе єдино можливу формулу: "допоможи собі сам".
Захист Гостинного двору
Зокрема, кияни вже зрозуміли - хочеш зберегти історичні пам`ятки від забудов - виходь і захищай. Гостинний двір у столиці активісти стережуть цілодобово, організовуються самостійно. Щодо інших спірних територій теж є результати, - каже громадський активіст Ігор Луценко.
“Ми зараз контролюємо подвір`я і частину будівлі. Земляні роботи ми не даємо тут проводити. Перед цим тут велися якісь бурильні роботи, на що в них абсолютно не було дозволу. З Андріївським він був результативним, з Гончара 17/23, в принципі ми взяли не кількістю, а часом, зусиллями.
Ми бачимо, що в цьому році Пейзажка вже отримала всі можливі охоронні статуси, це завдяки і кількості, і часу. В принципі, результати однозначно є”, - розповідає член громадської ініціативи "Збережи старий Київ" Ігор Луценко.
Люди створювали ОСББ
Вулична демократія діє і в інших напрямках. Адвокат Тетяна Монтян разом з співмешканцями столичної багатоповерхівки повністю змінила правила проживання після того, як почав текти дах будинку і ЖЕК виявився безпорадним.
“Ми спокійнісінько зібрали кошти, відремонтували дах, після цього зібралися, створили ОСББ і викинули ЖЕК з нашого будинку. І коли ось замість цього шкільного стадіону забудовник захотів побудувати черговий хмарошкряб, ми швиденько, всі сусідні будинки зібралися, зібрали три тисячі підписів і сказали Попову, що ми його самого зариємо на місці цього шкільного стадіону, якщо не буде скасовано дозвіл на забудову. Допомогло!”, - каже адвокат Тетяна Монтян.
Організовувались і науковці, які двічі у 2012 році виходили обстоювати власні зарплати та фінансування науки в цілому. Зрештою, гроші уряд таки знайшов. Втім, найбільш резонансною виявилася поведінка виборців, які ревно на дільницях захищали своїх мажоритарників. Футбольні фанати у Києві та Харкові провели чисельні мирні мітинги на підтримку Дмитра та Сергія Павличенків, засуджених за вбивство судді Сергія Зубкова. Слідом за західними регіонами долучився до протестної активності і Схід.
Протестували і на західній Україні, і на східній
“Там дуже довго запрягають, але якщо вже запрягли, то насправді рух набуває майже героїчних форм. Ми бачили таке геройство справжнє з чорнобильцями. Ми бачили фантастичний спонтанний рух у випадку з Корнацьким. В Маріуполі рух, здавалося б, місто залежить від одного заводу, за цим заводом стоїть найбагатша людина в Україні, яка друга після президента за впливовістю, і все ж таки люди виходять і домагаються засадничого права, на повітря, яке не отруюють”, - розповідає віце-президент Інституту європейської інтеграції Геннадій Друзенко.
Причина спалаху так званих неголодних бунтів , коли люди виходять на вулицю не від зубожіння, а на захист гідності - дорослішання середнього класу, - вважає засновник PR компанії Євген Глібовицький.
“Громадянське суспільство в цій країні ніколи не було таким сильним, яким воно є зараз. Громадяни ніколи не були настільки досвідченими, як громадяни. Виборці ніколи не були такими досвідченими, як виборці. Ми бачимо, що у Києві і у Львові вперше за всю історію українських виборів гроші не мали значення, люди обирали того, кого вони хотіли бачити. Це міг бути хороший вибір, поганий вибір, але люди не продавали свої голоси”, - вважає засновник PR-компанії Євген Глібовицький.
Перші кроки до громадянського суспільства
Чи виросте з таких паростків громадянської непокори ліс, соціологи прогнозувати не беруться. Втім, констатують зростання протестних настроїв.
“За останній рік достатньо суттєво зросла кількість, питома вага тих людей, які вважають, що треба виходити з протестами. Десь воно зараз 50 на 50 - серед тих, хто вважає, що треба ще терпіти і тих, хто вважає, що вже треба виходити, але все ж динаміка така, що готовність до протестних акцій зростає”, - каже заступник директора Інституту соціології НАНУ Євген Головаха.
“У році, який минає, було близько 20 тисяч протестних акцій, в якій взяли участь близько 470 тисяч людей. Охорону громадського порядку під час проведення цих акцій забезпечували 55 тисяч охоронців. Було складено документи на 118 організаторів акцій, які у неналежний спосіб збирали людей для проведення якихось акцій”, - констатує керівник відділу зв'язків із громадськістю МВС України Володимир Поліщук.
МВС задоволені роботою міліції на мітингах
Керівництво МВС роботою підлеглих під час протестів задоволене. Але, так може тривати далеко не завжди, вважає колишній голова СБУ Ігор Смешко.
“Межа є. І волелюбність цього народу величезна - це історія вже показала. Розхитувати далі ситуацію в країні вкрай небезпечно. Крен в сторону збільшення правоохоронної частини суспільства, з думкою про те, що це може в критичній ситуації спасти, воно не спасе. Це неможливо. Ми живемо в 21-му столітті в центрі Європи”, - говорить голова Служби безпеки України (2003-2005 рр.) Ігор Смешко.
Особливістю року, що минає, експерти називають і те, що політики практично втратили шанс на підтримку вулиці. Всі намагання це зробити закінчувались ганебно. Спроби очолити протести проти закону "Про засади державної мовної політики" швидко закінчилися нічим. Заклики опозиції вийти під Центрвиборчком після парламентських виборів на захист свого голосу, також лишилися не почутими громадянами. Їм запропонували мітингувати щовечора. Кількість присутніх красномовно засвідчила ставлення людей до такого "протесту за розкладом". Довелося залучати штатну масовку.
Яких мітингів слід боятися, знає і влада. У день святкування річниці Помаранчевої революції активісти хотіли встановити ближче до Майдану Незалежності символічний намет. “Беркут” не лише завадив це зробити, але й покидав особливо ностальгуючих в автозаки. Натомість, протестні намети БЮТу на Хрещатику під загальним гаслом "Юлі волю" нікому не заважають і залишаються непорушними вже понад 2 роки.