"Розсікти так голову не можна. Тільки спеціальним предметом, тобто кастетом" – каже народний депутат України від "БЮТ-Батьківщини" Юрій Прокопчук.

"Просто в результаті сутички, яка відбулася, він сам оступився і, на жаль, отримав травму", – заявив голова фракції "Партії регіонів" Олександр Єфремов.

Вечірнє засідання четверга розпочиналось спокійно

Регіонали охороняли президію, опозиція активності не проявляла. Та за декілька законопроектів до розгляду мовного питання меншість раптово захопила трибуну.

Законопроект "Про засади державної мовної політики" регіоналів Вадима Колесніченка та Сергія Ківалова внесений до Верховної Ради ще 29 серпня минулого року, але у Партії регіонів про нього згадали за 5 місяців до парламентських виборів.

"Янукович, парламентсьтка більшість вносять у зал яблуко розбрату, щоб українці на сході і на заході почали сперечатися один з одним, щоб стравити їх лобами, щоб не вирішувати соціальні та економічні питання" – каже народний депутат України від НУ-НС В'ячеслав Кириленко.

"Життя не покращується і нікого не почули, залишається одна велика політика, яка ідентифікувала цю політичну силу зі своїми виборцями – це мовна політика"
– директор Українського Інституту публічної політики Віктор Чумак.

У ПР кажуть, що так виконують зобов'язання перед Європою

Законопроект партії влади передбачає використання регіональних мов на рівні з державною у тих регіонах, де нею розмовляють більше 10 відсотків громадян. Регіонали кажуть, таким чином виконують зобов'язання перед Європою і вибори тут ні до чого.

"Ми маємо 80 і більше законів, які забороняють використання інших мов крім української. Ми тільки за останні 2 роки мали 5 конкретних вказівок від інституцій Ради Європи щодо невиконання Україною своїх зобовязань про захист людини на використання своєї рідної мови" – заявляє співавтор законопроекту "Про засади мовної державної політики" Вадим Колесніченко.

"У п'ятницю засідання Верховної ради так і не розпочалося. Партія регіонів наполягала на завершенні розгляду мовного питання. Опозиція продовжила вимагати його перенесення, а спікер Володимир Литвин навіть заявив про необхідність саморозпуску парламенту", – переповідає журналіст Ярослав Кречко.

Консенсус у мовному питанні депутати шукатимуть вже за тиждень – і точно в атмосфері вуличних протестів. Кількасот активістів вже мітингували на захист української мови і обіцяють повернутися. Учасники протесту переконані – після ухвалення скандального законопроекту, в деяких регіонах української вже не почуєш у місцевих органах влади, судах, медицині чи освітніх закладах. Фактично, на цій території російська стане другою державною.

Письменники проти

"Це так гидко, що за 20 років незалежності все ще ми перебуваємо на межі стану буття колонії", – коментує законопроект письменниця Ірена Карпа.

"Мова – це все. Якщо не буде державної, то не буде ні культури, на нації – нічого", – додає активіст Ярослав.

"Якщо завтра буде заклик штурмувати цю "багадєльню", я думаю, людей буде в сотні разів більше",
– письменники, видавці Брати Капранови.

Венеціанська комісія та ОБСЄ в експертних висновках зазначили, що документ не гарантує захист української мови. Підтримку законопроекту автор намагався приписати і Національному університету Шевченка. Провідним філологам вишу довелося спростовувати слова Колесніченка.

У повному складі "за" комуністи

"Група експертів, яка працювала, вказала на численні вади, він ставить під загрозу подальший розвиток сучасної української мови", – впевнений завідувач кафедри сучасної української мови КНУ імені Т.Г.Шевченка Анатолій Мойсеєнко.

"Підступно використано оцей європейський документ. Ніде не набере інша мова, крім російської, оці 10 відсотків. Безперечно цей документ зроблено лише для продовження радянської русифікації України", – коментує ситуацію професор кафедри української мови НУ "Києво-Могилянська академія" Лариса Масенко.

Народна партія Литвина та група "Реформи заради майбутнього" заявила, що документ не підтримають. У повному складі "за" комуністи, а виховну роботу з депутатами фракції Партії регіонів у четвер нібито проводив секретар РНБО Андрій Клюєв. Депутати повернуться до болючого закону 5 червня.